6.4 розділ

За годину до початку вечора дівчата були вже у школі. Час, що залишився, вони провели за лаштунками, розвісили вбрання, потренували слова виступу.

- Котра година? - панічно запитала Олена, кинувшись до сумки за телефоном. - Де носить хлопців?.. Ало, Кіре, ви де?.. п'ятнадцять хвилин до виступу! Добре, чекаємо за лаштунками, йдіть одразу сюди.

- Ой! А мені, напевно, Стасик дзвонить, - почувши мелодію виклику, Сашка почала нишпорити по кишенях. – Привіт! Ти вже тут?.. зараз тебе зустріну, чекай біля входу, - закінчивши розмову, вона подивилася на подруг: - Піду за Стасом, зараз будемо.

Зустрівшись біля входу, вони поцілували один одного в щоку і, взявшись за руки, пішли до дівчат.

- Всім привіт! – весело звернувся хлопець.

- Познайомтеся, це мій партнер по танцях і просто хороша людина - Стас, - вказала на нього лівою рукою, все ще тримаючись за руки. – А це Олена, Ксенія та Настя – мої нові подруги.

- Приємно познайомитись, - чарівно посміхнувся кожній, затримавши свій погляд на останній дівчині. Помітивши її збентеження, він підморгнув і підняв очі на хлопців, що тільки-но ввійшли.

- Привіт! – до них підійшли Левицький із Токаренком. Обійнявши свою дівчину за талію, Кирило глянув на незнайомця.

- Стас, - представився хлопець і простяг руку для потиску.

- Кирило, - відповів на потиск другий, звернувши увагу на те, що пара трималася за руки.

- Ну, привіт, Стасику. Я Олександр, - він глянув у вічі, посміхнувшись куточком рота.

- Так, конкурсанток прошу залишитись тут, решта на вихід! – почули вони гучний голос педагога-організатора.

Іти треба було тільки Насті, всі інші були задіяні, це вони пояснили вчителю і попросили залишитися всім. Махнувши на них рукою, педагогиня пішла назад до зали.

Зі сцени почулися фанфари – вечір почався.

Поки говорили ведучі, Олена з Ксенією повторили вихід із партнерами. Сашка з партнером пішли перевдягатися.

Щоб менше хто бачив її у відвертій сукні, Сашка накинула на плечі кофту. Поправивши пасмо волосся, що вибилося, вона нанесла блиск на губи, пославши повітряний поцілунок самій собі в маленьке дзеркальце, і вийшла в коридор. Під дверима на неї вже чекав Стас:

- Хвилюєшся? - запитав він, глянувши на неї.

- Трохи, як завжди.

- Все буде добре, - підбадьорив хлопець, обійнявши за плечі. - Пішли, щойно грала музика бачати, це хтось із твоїх подруг виходив?

- Чорт! Пропустила вихід Оленки. Пішли швидше.

За лаштунками були одні дівчата.

- Вибачте, я все пропустила. Як все пройшло?

- Супер! - закричали одночасно дівчата, кинувшись на Олександру з обіймами.

- Дехто навіть підвівся, щоб подивитися. Ми зірвали море оплесків. Дякую, - Ксенія була під враженням.

- Молодці! Тепер зосередьтеся на наступному етапі.

Кохан підтримувала подруг, а в самої наростала паніка. "Заспокойся, зберись! Я пройшла міжнародні конкурси, а злякалася школярів, серед яких немає мені рівних", - заспокоювала сама себе дівчина. Вона боялася зізнатися собі, що хвилювалася не тому, що на них дивитиметься вся зала – це вже звично – на неї дивитиметься сусід по парті!

- Ну що ж, черговий конкурс закінчено, - заговорив один із ведучих вечора. - Поки судді підраховують голоси, до вашої уваги представляємо запальний танець у виконанні учениці нашої школи, Кохан Олександри та її партнера.

Видихнувши з легень усе повітря, під перші акорди дівчина вийшла на сцену, похитуючи стегнами. Посередині вона зупинилася, широко розставивши ноги і одночасно піднявши руку вгору. Зміна мелодії – і рука плавно опустилася до лиця, пройшлася по грудях, дійшла до талії. Стегнами в цей час вона крутила швидше, бахрома по всій сукні заграла, ніби теж танцювала. З іншого боку вийшов напарник, шквал оплесків змусив її посміхнутися – саме таку реакцію публіки хотілося відчути.

Обертаючи стегнами, як вимагав танець, Стасик, усміхаючись, спостерігав за партнеркою, яка в цей час кружляла навколо нього. Різкий поворот перед ним, і вони тримаються за руки, танцюючи по колу, піднявши вгору хто праву, хто ліву руку.

Повернувшись на вихідну позицію, хлопець міцніше стиснув її долоні для того, щоб вона швидко опустилася і прослизнула між його ніг. У ту ж мить в залі пролунав свист, як завжди на цей рух.

"Ще зовсім небагато, і ми закінчимо", - підбадьорювала себе дівчина.

На останньому акорді Стас підняв партнерку, вона обвила ногами його талію і схилилася вниз.

Зал підвівся, овації перевищили очікування: оплески, посвистування, позитивні вигуки.

Взявшись за руки, пара обернулася до глядачів для поклону. Посмішка, погляд у підлогу, ніжка зігнута, уклін… посмішка, плавний зліт долоні, вирівнювання на обох ногах, зоровий контакт із залом… погляд Олександра не залишився непоміченим – він стояв у першому ряду, якраз навпроти танцюючої пари. Ні тіні усмішки, губи стиснуті, палаючий погляд, оплески скоріше на автоматі, ніж від захоплення… Зніяковівши від побаченого, дівчина сильніше стиснула долоню партнера і з високо піднятою головою пішла зі сцени.