4.3 розділ

Далі, як і кілька наступних, цей день пройшов без пригод. Не було часу на суперечки, на легкі розмови з подругами. Здавалося б, викладачі змовилися і вирішили перевірити одинадцятий клас на витривалість: практичні заняття, контрольні роботи, теми на самостійну обробку… Якщо подруги й збиралися після школи, то виключно для того, щоб зробити завдання, хтось виконував практичну з фізики чи хімії, потім пояснював іншим; решта в цей час читали параграфи з історії чи географії, нишпорили в мережі Інтернет у пошуках біографії історичного чи літературного діяча, щоб обговорити інформацію з усіма.

До кінця наступного тижня втома давалася взнаки, дівчата частіше робили перерви на чай з солодощами, але їх бесіди все одно зводилися до навчанняя.

– Так! Стоп! - вигукнула Олена, зупинивши розмову. Хвилин десять тому вони закінчили з підготовкою літератури і перейшли на кухню: - Так можна збожеволіти! Навчання, навчання... ми вже все зробили, давайте відволічемося трохи. Сьогодні ні слова про школу та завдання.

- Я за, - підтримала Ксенія. - Може, завтра після школи у парк підемо? П'ятниця як-не-як.

- Не можу, танці завтра, тим більше заздалегідь домовилися зі Стасиком порепетирувати танець на виступ до школи.

- До речі про Стасика… ми скільки про нього чуємо, і ще не знайомі. Він який? - почала розмову Настя.

- Дівчатка, я його сприймаю, як друга: з дитинства танцюємо, виручаємо один одного щоразу, але він високий, сильний… усмішка гарна в нього, ми цим користуємося на конкурсах, іноді, - закінчила свою розповідь Олександра, хитро посміхаючись.

- У нього є дівчина?

-Навіть не знаю, тривалих стосунків у нього не було до цього, а періодично розповідає про нову пасію.

- Ви лише друзі?

- Так!

- І… коли ти познайомиш нас? - підійшла до головного питання Анастасія.

- Ми ж з ним зустрічаємось лише на тренуваннях, разом не гуляємо, навіть додому разом не ходимо, бо живемо у різних районах. Є лише один варіант: на концерті у нашій школі.

- Ну що ж, зачекаємо! То як щодо завтрашньої прогулянки? - перейшла до нової теми дівчина. - Сашка не може, Ксюха запропонувала, значить, піде, а ти Оленко?

- Не проти.

- Отже, завтра вечірня вилазка.

- Зрадниці! – трохи ображено обізвала Олександра. – Ні, щоб на суботу перенести.

- Ми й у суботу вийдемо. Правда, дівчата? Можна у волейбол зіграти, якщо погода дозволить. Як вам ідея?

- Тільки за! Рух – саме те, що потрібно після двотижневого сидіння за підручниками.

- Гаразд, ви прощені, - посміхнулася дівчина, передчуваючи чудові вихідні. - А зараз давайте по домівках.

- А котра зараз година? – кинулась до телефону Олена. - Блін, забула зателефонувати Кіру, ми домовлялися зустрітися сьогодні. П'ять пропущених! Все, буде винос мозку.

- Ти ж із нами була! Чому він хвилюється?

- Ось і я йому про це говорю, але в його голові чомусь здвиг на цю тему, він упевнений, що коли ми всі разом, то обговорюємо хлопців, дивимось на них, знайомимося з ними.

- Оленочко, ти попала! Закохався хлопець, - почали жартувати подруги над дівчиною.

- Вам смішно? Я вже втомилася пояснювати, що нічого такого не відбувається, а якщо хтось і познайомиться, то це не я. Але він стоїть на своєму.

- То бери його з собою! Кілька разів посидить, понудьгує, питання відпадуть.

- А це варіант! Потрібно запропонувати, - зацікавилася ідеєю Оленка, набираючи номер хлопця. – Так, дорогий… я вже вільна… що, що… уроки з дівчатами вчили… давай під час зустрічі обговоримо! Ти вийдеш мені назустріч? Добре, вже виходжу.

- Ну що?

- Ми повернемося до цієї розмови під час зустрічі, - закотивши очі, зітхнула Олена.

- Гаразд, пішли, вже темніє.

Вийшовши з дому Ксенії, дівчата якийсь час йшли всі разом, а потім розділилися: Олена пішла назустріч Кирилу, а Сашка з Настею у свій район. Дівчата жили в сусідніх будинках, тож іти було недалеко та й усім разом. Тому дуже часто вони в когось збиралися.

Вдома Сашка підготувала уроки, що залишилися, прийняла душ, повечеряла з мамою і, взявши книгу, лягла на ліжко.

Але навантаження останніх тижнів давалося взнаки, і дівчина дуже швидко заснула.

П'ятниця пройшла трохи спокійніше. Було видно, що учні втомилися, та й за вікном погода манила надвір: вийшло сонечко, ущух вітер. На перервах у коридорах було тихо, а щойно закінчилися уроки, школа зовсім спорожніла.

Подруги, як і вирішили, пішли до парку: поїли морозиво, покаталися на каруселях, сміялися та багато спілкувалися – відпочинок був потрібен усім.

А Сашка добре попрацювала на тренуванні: розім'ялася під улюблену музику, відпрацювала нові па, повторила вальс зі Стасиком. Обговоривши костюми та нагадавши дату виступу, вони попрощалися.

Вже ввечері подруги зустрілися по відеозв'язку, поділилися подіями після школи та домовилися про завтрашню зустріч, уточнивши, що охочих зіграти у волейбол набралося на повні дві команди.