3.1 розділ

Наступного дня Олександра з'явилася до школи із загадковою усмішкою та трохи відчуженим поглядом.

- Привіт! – щоб привернути увагу подруги, троє дівчат, що сіли на підвіконня, замахали руками.

Коротко махнувши у відповідь, Сашка пройшла через усю рекреацію до них.

- Розповідай, - три пари зацікавлених очей дивилися на неї.

- Що розповідати?

- Що там у вас трапилося? І навіщо вас викликала Вікторія Миколаївна!

- Нічого особливого, - дівчина не хотіла псувати настрій спогадами.

- У тебе якось усе, що стосується Левицького, – нічого особливого! - спровокувала відверту відповідь одна з подруг.

- Не кажи нісенітниці! Коли виступав Кирило, я не була згодна з його відповіддю і дозволила собі коментувати деякі висловлювання. А Саня цього і чекав, щоб вивести мене з себе.

- До речі, - перебила Олена, - Саня допомагав Кирилу у підготовці завдання.

- Я ж казала! - переможно заявила Сашка. - Він спеціально все це підлаштував.

- Слухай! – у Ксенії якось захоплено спалахнули очі: - може, він до тебе небайдужий? І в такий спосіб привертає до себе увагу.

Фиркнувши на припущення подруги, Олександра продовжила:

- А Вікторія Миколаївна запропонувала станцювати нам у парі, щоб зблизити нас.

- Ух ти!

- Чудова ідея!

Подруги зраділи такому рішенню.

- Ви знущаєтесь? – клацнувши перед обличчями подруг двома пальцями, ніби виводячи з гіпнотичного стану, тремтячим від розпачу голосом запитала Сашка: - Як мені навчити плавним, гнучким рухам людину, яка не має поняття, що таке бальний танець?

- Він же танцює, хоч і не той стиль, - погодься, його легше буде навчити, ніж когось взагалі далекого від танцю.

- Навпаки! У нього свої рухи, своя тактика, легше навчити, ніж перевчити, - паніка знову прокралася в її підсвідомість. - Але я дещо придумала, - лукаво усміхнулася своїм думкам дівчина. - Якщо все піде за планом, Олександр сам відмовиться від цієї витівки.

- Не думаю, він не зупиняється на півдорозі, - "втішила" Олена.

- Дякую, заспокоїла, - зіронізувала у відповідь подруга.

- Припустимо, він відмовиться, що тоді буде з виступом? Як ти все поясниш класній?

- Про це я теж подумала. Я попрошу допомоги у партнера по танцях: ми зі Стасиком добре спілкуємося, вже не раз рятували один одного. Та й вчити з ним не треба – танці вже готові.

- А мені таки здається, що Левицький до тебе не рівно дихає, і так легко не здасться - не дарма ж він все це затіяв, - висловила свої здогади Ксенія.

- Якщо здається, хреститися треба, - запропонувала Олександра, - а я впевнена, що він не злюбив мене з першої нашої зустрічі і тільки й бачить мене приниженою.

Щоб не провалити свій план, дівчина вирішила будь-що не піддаватися провокації сусіда по парті і дочекатися закінчення уроків. Але він, на диво, поводився спокійно і відчужено.

"Може, він сам зрозумів, що ідея дурна? - задумалася вона на останньому уроці. - Ну, що ж, через п'ятнадцять хвилин буде видно".

Тільки-но вчитель дозволив покинути спортзал, Сашка вибігла за ноутбуком, тихо сподіваючись, що він її не дочекається і піде, а вона з чистою совістю здасть його класному керівнику. Але… її мрії розбилися, коли вона почула удари м'яча об підлогу, потім об щит та переможний вигук – влучив! Видихнувши загублене в легенях повітря, притиснувши до себе ноутбук, Олександра відчинила двері.

– Ну! І довго на тебе чекати? – відразу ж кинув однокласник, почувши клацання дверей.

- Та ось, хочу тебе ввести у світ прекрасного, - намагаючись вкласти якомога більше зневаги у відповідь, Олександра поставила ноутбук на лаву, відкрила кришку і натиснула кнопочку запуску процесора.

- Давай тільки без пафосу - ближче до діла, - перекочуючи м'яч із руки в руку, підійшов хлопець. Ставши за спиною, він зупинив погляд на її тілі: залюбувався шиєю – на фізкультуру вона збирала волосся у високий хвіст; спиною, підтягнутою попкою - сівши навприсядки, дівчина несвідомо надала свою фігуру для споглядання.

"Цікаво! Якщо її поцілувати в шию, мурашки пробіжать по спині? Чорт! Про що я думаю?"

- Ти притягла ноут, щоб увімкнути музику? А на телефоні ніяк?

- Я хочу показати, що тобі треба вивчити! Може, одумаєшся, поки не пізно? – натиснувши кнопку play, дівчина піднялася, щоб разом переглянути відеозапис. Але не чекала, що Олександр настільки близько, і вдарилася спиною об його груди.

- Та що ж ти незграбна така? - він сердився більше на себе, на реакцію свого тіла.

Спалахнувши від незручного моменту, вона мовчки схрестила руки на грудях, щоб сховати мурашки на голій шкірі. "Чому він так діє на мене?" - запитала себе дівчина.

Але він таки побачив реакцію однокласниці, відчувши незрозумілу радість, Левицький посміхнувся куточком губ і зосередився на відео.

- Якось так, - побачивши розгубленість в його очах, тріумфуючим тоном підсумувала дівчина.