12

Розділ 12.

Так минуло ще два тижні, сесію я здала успішно. Після чого мене відправили до Одеси гостювати у родичів на все літо. Час пролетів швидко, я навіть оком не встигла моргнути, як знову настала осінь. Я добре відпочила і приїхала додому засмагла, а потім все повернулося на круги своя. Ні, я не стала вести колишнє життя самітниці, за минуле літо мені справді полегшало після всіх потрясінь. Жахи зникли, з навчанням все теж добре, мені все вдавалося. Єдине, що пов'язувало мене з минулим — це Гера. Він часто дзвонив, писав, казав, що я йому дуже сподобалася, і він хоче побачитися. Мені ж було глибоко начхати на нього. Він моє минуле, що не відбулося, і тільки.

          На вихідних батьки посилають мене до другої бабусі, вона захворіла, і треба її відвідати. Галя розлучилася з Денисом і дуже тяжко переживає розрив, щоб мені не було нудно в дорозі, запрошую її поїхати зі мною. Впевнена, що ця подорож її відверне від сумних думок. Поїздка за часом займає години дві. Мене моторошно заколисує в маршрутці, все-таки дорога неблизька. Бабуся зустрічає нас із пирогами та купою голосіння, що ми так довго не були в неї. Відпочивши та поївши, ми просто не витримуємо і йдемо в спальню, щоб вирубитися на великому двомісному ліжку. Прокидаємося тільки надвечір, зате виспалися і задоволені.

— Ліза, як ти думаєш, вона нам розповість про твоє друге ім'я, про що тоді так невиразно говорила та ворожка? — цікавиться моя супутниця, коли вже збираємось вийти на вечерю.

— Не знаю, спробувати можна, — все ж таки наважуюсь поставити бабусі пару питань.

На пізню вечерю вона спекла смачний тортик. І, хоч ми з подругою бережемо фігури й на ніч вуглеводи не їмо, але тут не витримуємо і накидаємося на ласощі, не встоявши перед спокусою. Якраз, уплітаючи черговий шматок, питаю у господині:

— А чи правда, що ти хрестила мене таємно від мами з татом?

— І звідки ж ти це дізналася, моя люба онученька? — дивується вона.

— Одна ворожка сказала, що я хрещена під іншим ім'ям.

— Так, похрестила я тебе, — згідно киває головою, — ти маленька зовсім була, мати твоя тільки про кар'єру і думала, не до хрестин їй було, ну ось я й пішла до церкви нашої. Там і провели обряд хрещення над тобою. Назвали Любою, за святцями тоді був день святих мучениць Віри, Надії, Любові.

Вона посміхається, а я вражено дивлюся на неї. Значить, таки Люба! Це що, серйозно все так і є?! Ну, залишається остання зачіпка…

— А хрестик де?

— Зараз принесу, — з цими словами підходить до серванта, і, трохи переставивши чашки, витягує звідти скриньку невеликих розмірів, — ось він, весь цей час тут лежав, хочеш, візьми та носи.

Відкриває скриньку і виймає маленький золотий хрестик на тонкому ланцюжку. Нашому з приятелькою подиву немає меж. Все виявилося правдою.

Коли вночі після лазні лягаємо спати, вже лежачи в ліжку, ми з нею продовжуємо перетравлювати інформацію. Вона шепоче мені на вухо:

— Адже, дійсно, ворожка всю правду сказала… З Денисом у мене розлад, а Артур… з ним мені краще. Я не хочу втратити його, нехай навіть це може бути й не так, але мені здається, саме він, той самий, з ким я створю сім'ю.

— Так… збігів достатньо, щоб повірити їй на слово. Гаразд, настав час спати, вже пізно.

— Не зациклюйся сильно, нехай багато і збігається, але на це неможливо спиратися на всі 100%.

Вона швидко засинає, а я ще довго дивлюся на відбиття місяця у вікні. З голови не виходить одна думка: можливо, Герман справді моя доля? На це питання може відповісти лише одне побачення. Мені доведеться з ним зустрітися, і якщо моїм нареченим виявиться він, то я постараюся всіма силами вчепитися в нього і нізащо не відпускати. Ну, а інших варіантів серед своїх знайомих я поки що не бачу. Не просто так тоді щось проскочило між нами на ковзанці. От і перевіримо, що то було. Тільки після того, як обдумала це, мені нарешті вдається заснути.

          Наступного дня, після обіду, ми залишаємо будинок бабусі, пообіцявши незабаром знову навідатися до неї. Дорога назад здається набагато швидшою та легшою. Коли приїжджаємо додому, моя супутниця одразу тікає у своїх справах, а я з цього моменту вирішую впритул підійти до версії про майбутнього чоловіка в особі Гери.

Шановні читачі, щоб не пропустити оновлення, підписуйтесь на мою сторінку, тицяйте сердечка і звісно чекаю на ваші коментарі). Ваша підтримка дуже важлива для мене! Приємного читання).