11

Розділ 11.

Минуло близько трьох місяців з того часу, як загинув Вадим. Багато що змінилося в моєму житті: я стала замкненою, тихою і полохливою. Загалом зовсім відгородилася від зовнішнього світу і з'являлася в ньому тільки якщо потрібно йти на заняття. Ночами мені сняться кошмари, які не дають виспатися. Сплю тепер дуже рідко, бо знову і знову переживаю, як хтось із моїх рідних помирає уві сні, і це дуже важко. Мій наречений, що так і не відбувся, наснився лише один раз. Я бачила його на березі моря, вітер розтріпував його волосся, а хвилі пестили ступні. Хотіла щось сказати йому, але він підвівся і побрів кудись убік, де здавалося, берег моря був нескінченним. Смерть близьких людей стала головною темою моїх кошмарів. По них можна вже складати щоденник: у середу впала зі скелі подруга, у четвер батьки згоріли разом із квартирою, у суботу чомусь наснилося, як загинув Гера, а в неділю не стало мене… Ночами я страшенно кричала, мати з батьком почали сильно переживати за мою нервову систему, але про те, що сталося, я їм так і не сказала. Незабаром після тижня подібних кошмарів я вмовила їх відпустити мене жити окремо у квартирі бабусі, що залишилася у спадок. Після деяких суперечок та розбіжностей я таки переїхала туди.

          Варто трохи прибратися у квартирі, поміняти меблі, і в ній вже можна жити. Двокімнатне житло, пристойний район, поруч магазин і до універу недалеко — є ідеальним місцем для самостійного життя. Чудова лоджія зі зручним кріслом та журнальним столиком стала місцем, яке відокремлювало мене від усієї міської суєти. Саме там я часто сиділа і пила каву, щоб не засинати хоч на пару годин. І ось зараз сиджу в цьому самому кріслі з чашкою напою, що бадьорить, цю ніч знову погано спала і, прокинувшись від чергового кошмару, заснути вже не змогла. О восьмій ранку десь у коридорі лунає мелодія мого смартфона.

— Лізко, досить пити свою бурду, виходь, ми на машині. Денис підвезе нас на заняття, — тепер уже у звичайному порядку та наказному тоні приятелька витягує мене з дому.

З Денисом, товаришем Артура, вона почала зустрічатися на зло тому, після того як вони розлучилися. У пари добрі стосунки, вони практично ніколи не сваряться. Він завжди підвозить її в універ і додому, намагається бути поруч якнайчастіше.

— Виходжу вже, — бурчу, відставляючи недопиту каву.

День минає, як завжди, спокійно та тихо відсиджую всі пари. Увечері приходить банальне смс від Германа. Так, так.. Від того самого, що три місяці тому заступився за мене на дні народження Артура. Він уже близько місяця намагається умовити мене на друге побачення, після того як перше з тріском провалив. Я тоді дізналася, що він зависає у клубі то з однією, то з іншою дівчиною. Загалом, він виявився звичайним бабником, і я не мала бажання стати «однією з». О шостій вечора після роботи до мене забігає мама, приносить продукти, якими вже забитий весь холодильник. Як завжди, цікавиться, що в мене тут, і швидко йде додому. До кінця першого курсу залишається близько двох тижнів. І я налягаю на навчання всіма силами, треба нормально здати сесію. Вже завтра іспит. Беру в руки підручник, сідаю на лоджії у своє улюблене крісло і поринаю у квитки. Години за дві дзвонить Галка.

— Якщо Денис спитає, я сьогодні ночувала у тебе! — чую її грайливий голос.

— Ти куди вже намилилася?

— Мене до себе Артур покликав, хоче про щось серйозно поговорити, — радісно повідомляє. — Якщо все зростеться, залишусь у нього.

— А як же твій бойфренд? Ти що, його вже кинути збираєшся?

— Ну, ні поки. Ти ж знаєш, який мій колишній вітряний. Він ще не готовий до серйозних стосунків. Тому я не можу бути в ньому впевнена до кінця, а Денис завжди такий надійний.

— Ох, подруго, дограєшся! Поженешся за двома зайцями, жодного не зловиш, — вичитую її, як строга матуся.

— Мене тягне до Артура, не можу нічого з собою вдіяти, — можна сказати, відчуваю, як вона посміхається у всі тридцять два.

Чуже життя для мене недоторканне. Моя приятелька творить, що хоче і з ким хоче, а я їй не заважаю в цьому. В принципі, вона і була тільки з колишнім, з її нинішнім кавалером у них поки що платонічні стосунки. Те, чим вони з Артуром іноді займалися у його квартирі, вона мені, звичайно, розповідала. Часом прилетить до мене з купою всяких солодощів, і ми весь вечір обговорюємо її інтимне побачення. Він у неї перший і поки що єдиний, з ким була близькість, але поводяться вони обидва часом, як малі діти. Хоч збоку видно, що кохають одне одного, ну, а що взяти з закоханих дурнів?

          Поставивши на тумбочку порожню склянку після випитого снодійного, лягаю спати. Половини таблетки вистачає на довгий і спокійний сон. На щастя, мені нічого не сниться цього разу.