Торт видався занадто солодким, крем просив вологи і отримав його із запотівшого бокалу з вином. З троянди почали падати пелюстки, скульптури чорніли у саду. На столі поряд з письменниками, яких не знаю, – енциклопедія серійних вбивць. Проте навіть не цікаво: смерть – не зворотній зв’язок із землею. Якась дівчина озирнулась і завмерла – я відчув у повітрі її сльози, птахи на терасі клювали солодощі. Персики зваблювали кольором, але їх ніхто не їв, лиш дивились і ховались у свої думки. Кава. Розлита філіжанка розмила конверт. Він їй зраду не пробачив, якби прочитав, але взяв квіти і поїхав до неї.
Він вийшов з мечем у грудях: «Ти будеш проклята квітами і забута світанком», – впав мертвий перед її оголеним тілом.