За завісою лісу

Сіре життя

Зореслава розплющила очі, коли почула невдоволений крик своєї тітки. Вона всілася на підвіконня та з тяжким серцем глянула у вікно. Ще один жахливий день, сповнений невдволення та криків чекав на неї.

Щоб витримати постійні зауваження тітки Клари, потрібно було бути міцним горішком зі сталевими нервами. Зірка підозрювала, що та її взяла до себе лише для того, щоб вона виконувала усю можливу хатню роботу.

Взагалі, усе переселення до тітки відбувалося швидко та спонтанно. Через декілька днів після похорону заявилася жінка, яка стверджувала, що родичка дівчики, хоча Зореслава стверджувала, що вперше бачить цю пані та й батьки не згадували про новоприбулу. На жаль, родичів було неможливо переконати, адже ніхто не хотів брати у сім'ю малу дитину. Тож наступного дня дівчинка вмостилася на заднє сидіння таксі та вирушила "додому".

Про подальльше життя Зірки можна і не розповідати, усі дні були однаковими та безрадісними, але цей день виявився зовсім не такий, як інші...

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше