За Вогняною Стіною ("Програмагія", книга 1.1)

۞۞Ϫ

Ця гілка подій почалася тоді, коли, прийшовши на роботу вранці, я був затриманий на вході та під конвоєм доставлений до кабінету мого начальника. Звинувачений у жахливій некомпетентності, злочинній недбалості та, хоч і не було вимовлено вголос, але явно малося на увазі, мало не в зловмисних діях з мого боку, що стали (і це я всіляко заперечуватиму) причиною злому Вогняної Стіни.

Зрозумійте мене правильно, я один із найкращих у своїй сфері, і я пишаюся цим. Адже справа не тільки в моїй професійній репутації, хоча мало хто настільки розуміється на системах захисту даних, як я. І не в тому, що я невинний.

Просто саме я керував проєктом зі створення Вогняної Стіни, фактично я писав весь її код, програмував увесь захист, це було моїм геніальним дітищем. Я зсередини знав весь її функціонал і міг посперечатися, міг довести будь-кому, що її ніяк не могли зламати. Крапка.

Проте факт залишався фактом, сталося несанкціоноване проникнення в систему, злом Вогняної Стіни, внаслідок чого було викрадено надзвичайно важливий ключ. І його втрата була серйозною загрозою національній безпеці.

Напевно, неприйняття цього факту так вибило мене з колії, що я навіть не став сперечатися чи чинити опір. Мене відсторонили від роботи до кінця розслідування, відкликали мою перепустку, анулювали допуски та під охороною супроводили під домашній арешт.

Мене, мага найвищого рангу?! Здуріли, чи що?

Я вам не якийсь програміст-іммігрант, який працює за копійки у напівлегальній артілі, що розробляє магічне забезпечення для дешевих чарівних паличок. Хоча, зізнатися, починав я саме з цього.

Наша сім’я на той час нещодавно перебралася до Мерканської Імперії з Хіндаха, і батько викладав магічне числення в Імперському Університеті в Еппл Сіті, а вечорами підробляв водієм громадської летючої карети.

А ще він примудрявся знайти достатньо часу, щоб вчити мене всьому тому, що він знав про магію, заклинання, енергії та все те, що пробудило в моїй юній допитливій свідомості бажання стати великим магом.

Я – той самий Саджар Ранддар, який очолював створення безпілотних летючих карет та міжміських кораблів, зробивши перельоти безпечними та незалежними від людського фактора.

Це я винайшов технологію, що дозволяє надійно зберігати дані в хмарі, позбавивши кожного необхідності замуровувати все найцінніше в крипті.

Саме я відповідав за створення магічного захисту Великої Південної Стіни, коли наш колишній божевільний правитель Нортон Рудий вирішив відгородитися від потоку нелегальних мігрантів на півдні Імперії. Для протоколу, сам бувши іммігрантом, офіційно я був проти такої політики, але я тоді працював на уряд, і мій контракт не дозволяв мені відмовитися від призначення.

Я розробляв контрольні системи для прошивки космічних літальних кораблів, коли Мілан Озк вирішив кинути виклик останнім непідкореним законам фізики, вирвавшись за межі атмосфери у безжальну чорну порожнечу космосу.

Ні, Книгу Облич створив не я, хвала богам! Слухайте, я не займаюся соціальною розважальною магією, дешевими фокусами та рекламою. Я фахівець із чарівної безпеки. Фахівець найвищого рівня. Можливо, я найкращий у цій справі, але моя природна скромність не дозволяє мені заявляти про це настільки безапеляційно.

Усунути мене від роботи? Гаразд. Можливо, це заслужено, якщо мою наднадійну Вогняну Стіну змогли зламати. Віддати мене під слідство? Припустимо. Напевно, я й сам вчинив би так само, хоча логічніше було б залучити мене до ведення розслідування. Закрити мої допуски? Цілком логічно. Спробуйте, знаєте ж, хто писав систему видачі допусків?

А ось звинувачувати мене в некомпетентності та недбалості – це вже переходить усі межі!

Ви можете замкнути мене у моєму домі. До речі, не найгірше місце, тим більше, що у мене тут є навіть мегазахищений бункер на випадок Третьої Магічної Війни. Можете приставити варту цілодобово охороняти периметр і перекрити канали зв’язку (звісно, не всі канали, а ті, що змогли виявити), щоб я не міг спілкуватися із зовнішнім світом.

Але ніхто не зможе завадити мені вести моє власне розслідування. Адже якщо хтось зміг зламати мою ультранадійну Вогняну Стіну, значить мені й розбиратися, хто це був, і як це було здійснено.

Без мене слідчі навряд чи знайдуть навіть шлях у нужник без дороговказного заклинання. І це якщо все не виявиться сфабрикованою підставою, покликаною скомпрометувати саме мене. Тоді під мене копатимуть, і дістатися правди першим – це питання виживання.

Тим більше, що я навіть мав першого і єдиного підозрюваного, який міг би це здійснити технічно. Це я сам.

Проблема була в тому, що я цього не робив. Або вважав, що не робив, чи зробив, але не пам’ятав цього.

І якщо я був певен, що не брав участі у зломі, то не міг і допитати сам себе. Але залишалася певна можливість, що я міг зробити це під навіюванням, примусом або особливо складним заклинанням. Моя пам’ять могла бути стерта, замінена, чи мало що протиприродне могли зі мною зробити, а я й не пам’ятаю, вірно?

Отже, потрібно перевірити всі записи та з’ясувати, де я був під час скоєння злочину, тобто сьогодні вночі. І коли я говорю всі, то я маю на увазі навіть ті, які я сам не зміг би стерти чи змінити.

Так, я параноїк, і півтори сотні років у високій магії змушують бачити виворіт світу і вживати підвищених заходів безпеки. Тим більше у мене вдома зберігається багато важливих розробок, прототипів нових заклинань та цінних артефактів.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше