4.

Злива й не збиралася закінчуватися. Наче вся вода, що була на небі, вирішила саме сьогодні впасти на Землю.

Андрій був геть промоклий, але йти з цього місця нікуди не збирався. Тут не було де сховатися від дощу, та й хіба він міг кудись піти? «А раптом саме в цей час прийде Діна?» — думав він.

Він ходив туди-сюди — так наче було тепліше. Думав. Промовляв про себе різні слова — те, що збирався сказати їй. Поки що казав тільки самому собі:

«Сумую я за тобою. Дуже сильно сумую. Якось без тебе і день не день, і ніч не ніч. Кохана моя, як же я хочу бути разом із тобою!

Добре ж, коли ми разом. Ти і я. Ми. Ми — це сила.

Я дуже тебе кохаю і хочу, щоб ми завжди були пліч-о-пліч.

Мені постійно тебе бракує. Ти потрібна мені поруч завжди, кохана моя дівчинко.

Прагну тебе постійно. Хочу прокидатися з тобою вранці, цілувати тебе, обіймати, казати тобі різні ніжні слова. Хочу бути поруч, постійно тебе бачити.

Ти така єдина. Така гарна. Така неймовірна. Я від тебе в захваті! Кохаю тебе! Дуже сильно кохаю!

Це таке щастя — мати тебе поруч. Ти — це головне.

Так, я лише хочу постійно тебе бачити. Може, я щось не так розумію, але коли по-справжньому кохаєш, то людина потрібна завжди.

Бути разом — це єдине, про що я мрію. Кохана моя!

Моя дівчинко люба! Ти моя надія. Моя королева. Мій сенс життя. Мій рідний дім.

Ти мій Всесвіт. Якби ми тільки були разом... Це було б для мене безкінечне свято! Тебе для мене так мало, завжди мало. Хочу бути поруч кожну хвилину!

Кохаю тебе, моя дівчинко! Дуже сильно тебе кохаю!

Моє серце лине до твого. Невже ти цього не розумієш?

Голос мого серця та моєї душі каже мені, що ти — моє справжнє кохання. Що треба триматися тебе. І я так і роблю. Для мене більше не існує нікого, крім тебе. Кохаю тебе. Дуже сильно кохаю...

Що я без тебе? Що робитиму, якщо ти скажеш мені "ні"? Але навіщо тоді гукала? Сама ж призначила побачення. То, мабуть, хотіла щось важливе сказати. А що буває важливішим за кохання?

Кохаю тебе. Кохаю!»

Без кінця повторював хлопець слова, які збирався сказати своїй дівчині. Та вона все не йшла й не йшла.