Коли Андрій прийшов до її під'їзду, то було ще зарано. Десь хвилин на п'ятнадцять. А на небі з'явилися перші хмари. Вітер став сильніше. Та це хлопця не злякало. Він знав, що скоро прийде Діна. І вони підуть до неї. А там під дахом не страшно, ні зливи, ні вітер.
Минуло хвилин двадцять. Діни, ще не було. Тільки з вікна на третьому поверсі виглядали, посміхаючись, дві молодих дівчини. Вони дивилися на Андрія. Сміялися. І постійно не зводили з нього очей.
Андрій тим часом чекав. І думав. Що скоро вона прийде і вони про усе домовляться. А поки, що він ходив в неї під вікнами.
Він дивися в небо. Навколо себе. І в його голові з'явилося ціла промова. Андрій весь час твердив про себе слова кохання. Слова, які часто казав сам собі, але так і наважився ніколи сказати їй в голос.
"Боже! Я так тебе кохаю! Я жити без тебе не можу і не зможу. Я не знаю чому ти. Я кохаю тебе дуже сильно. Якби тільки мені стільки щастя було, щоб ти стала моєю. Насправді моєю. Я сумую по тобі. Мені тебе не вистачає. Кожну хвилину я хочу бути поруч з тобою!
Мені постійно сняться про тебе сни. Я лише про тебе думаю. Мрію. Хочу жити для тебе й заради тебе.
Хочу кохати тільки тебе одну!
Хай би ти завжди була у моєму житті! Тримати тебе за руку. Йти по життю поруч з тобою. Ось моя головна та єдина мрія. Я кохаю тебе, Діна!
Я знаю. Знаю, що в тебе хтось є. Але я так тебе кохаю, що згоден чекати на тебе стільки треба.
Хочу тебе тут і зараз.
Хочу бачити твоє обличчя кожного дня поруч з собою.
Ти для мене важлива! Ти, моя кохана.
Ти кажеш, що б мені пошукати якусь іншу. Я не хочу іншу. Я хочу тебе. Хочу с тобою бути назавжди.
Для мене твої очі якнайкращі. Ти для мене бажана. Моя єдина така на світі.
Кохаю тебе дуже-дуже. Не знаю як, але міцно!
Не знаю, що ти скажеш. Хоча ні. Мабуть, знаю та все одне, всі мої думки тільки про тебе.
Я дуже хочу, щоб ми були разом. Тільки не знаю, як це все зробити.
Я дуже сильно тебе кохаю. Життя без тебе не уявляю. Дуже хочу, щоб ми завжди були разом.
Ти і я.
В тобі мені все подобається. І зовнішність, і характер. Усе-усе. Ти така чудова.
В мене ти така єдина. Я тебе хочу! Хочу завжди бути з тобою. Хочу цілувати, обіймати тільки тебе, моя радість! Ти, моє життя! Моє щастя! Моє єдине кохання у цьому житті!
Кохаю тебе! Кохаю!"
Думав він без кінця одно і теж. І не помічав, що хмари стали темніше. Що падали перші краплі дощу. І що з третього поверху на нього постійно дивилися дівочі очі.
#4418 в Любовні романи
#992 в Короткий любовний роман
#2002 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 17.09.2024