Частина четверта. Розділ тридцятий

РОЗДІЛ ТРИДЦЯТИЙ

Після того як Кетрін придбала будинок разом із заводом свого любого Метью, вона всіма силами - душевними силами намагалася не думати про нього, але в неї це погано виходило. Адже він жив тут, його родина жила тут. Вона спілкувалася зі слугами як вона їх  називала і вони весь час розповідали їй про його родину про людей які тут жили, про нього - більше про нього, а саме який він був у дитинстві, в юності, бо люди пам’ятали цю родину.

Вона по праву вважала цей будинок своїм, але по справедливості хотіла повернути його сім'ї Метью, чим і поділилася зі своїм чоловіком, теперішнім чоловіком Річардом, чому той возпротивився.

- Ти маєш на цей будинок таке ж право, як і я. Я не для того витрачав час на пошуки скарбу, щоб купивши цей будинок з тобою разом, віддати його задарма.

- Але де вони житимуть?

-  Та мені начхати на це, тимпаче у них є будинок у Шотландії, і врешті-решт вони розводять коней так що нехай і займаються ними.

- Але ж  коней треба ще виростити

- Та начхати мені

- Я не впізнаю тебе Річард, ти став жорстоким, коли у тебе з'явилися гроші. Він же твій друг

- Він був моїм другом

- Так він помер, але він все одно залишається твоїм другом. Пам'ятаючи про нього подумай про його родину.В ім'я вашої дружби давай повернемо його родині їхній фамільний маєток. Ми ще купимо, або побудуємо такий же…

- Я ж сказав, він був моїм другом

-  Був? Навіть якби він був живий?

- Так, все в минулому

- Дякую тобі Річарде, друже, не очікував такого від тебе почути. Ах та вже не друг, судячи з того, що я почув. Сюрприз я живий – сказав Метью другу і своїй дружині - ні не  колишньої бо позакону Кетрін його дружина, а другий шлюб анулюється. Ось документ, що підтверджує це.

- Без суду?

- Ну чому ж. Я описав ситуацію, ваша присутність ні до чого. Та й гроші вирішують усе.

 Але ти маєш рацію - це твій маєток Річарде, бо я не зможу в тебе його викупити, бо не маю покищо таких коштів, а ось дружина по праву моя. Так Кетрін?

- Так Метью - дала відповідь дівчина знепритомівши

- Подивися що ти накоїв - сказав Річард приводячи дружину до тями

- Дивлюся ти не здивований

- Ні, я бачив тебе на аукціоні

- Тому й поцілував її, щоб вона мене не помітила?

- Так

- І ти так спокійно говориш про це? Ти не здивувався тоді, що я живий?

-  Я злякався що ти не помер, бо тоді ти відбереш у мене Кетрін, а вона тепер моя дружина - сказав Річард так і не робивши жодної спроби привести до тями дівчину на відміну від Метью  котрий покликав слугу за нюхальної сіллю, бо дівчина від легких ляпасів його руки так і не прийшла до тями. Але сіль допомогла, дівчина всетаки прийшла до тями.

 Кетрін прийшла до тями і подивилася на обох своїх чоловіків, що схилилися над нею.

Метью допоміг їй сісти і вона відразу міцно обійняла його

• Мій Метью.

 Він відразу взяв її на руки і став виносити з дому свою дорогоцінну ношу

- Не смій її забирати в мене, тут же підскочив Річард до Метью, сіпнувши того за плече

- Річард, будь ласка, я так довго на нього чекала

- Але як же я? Ти кохаєшь мене бо вийшла за мене заміж. Я зараз покличу слуг і вони відберуть тебе у нього

- Річард я люблю тебе, але більше як друга. Я поважаю тебе, але як чоловіка, і я бажаю щоб ти повернув плантацію, дім, підприємство моєму законному чоловікові, якщо не в ім'я вашої такої крихкої дружби, то в ім'я кохання що відчуваєш до мене, якщо звичайно ти не кривив душею. І доречі я поверну тобі твої кошти,  твою частку за землю і все що на ній

- Знай Кетрін, нехай ти і красуня, але одружився я з тобою із-за золота і бігав за тобою із-за нього. Я робив все, щоб ти повірила моїм почуттям до тебе, але це був обман, я ніколи не любив тебе, ти мені лише подобалась, дуже подобалася. Це була пристрасть, просто пристрасть. Чи відчувала ти це?

- Здогадувалася

- То чому ж вийшла за мене?

- З тієї ж причини, ти мені подобався, а ще я до тебе звикла

- Ну що ж. Карти розкриті тому вам не потрібно йти, я сам піду. Нехай все двіжиме і не двіжиме майно буде ваше, тільки речі свої заберу.  І він забрав, та на додачу все золото що зберігалося в будинку в сейфі, включаючи золото Кетрін, золото, яке вона видобула разом з ним. Він залишив у сейфі записку: я одружився на тобі за золото про яке знав давно, тому зробив все щоб ти стала моєю дружиною. Як я дізнався? Служниця яка служила твоїй бабці, випадково підслухала історію про кулон з картою в нутрі, і все мені при зустрічі розповіла, а у мене була теж частина карти, і я ризикнув, вирішивши позалицяти за тобою,  а чому і  ні. Не прогадав я.

Більше вони Річарда не бачили. Та й не сильно засмутилася з цього приводу Кетрін, адже не те золото, що блищить. А те, що блищить - значна його частина,  Кетрін для надійності і по праву віддала своїй бабусі, справжній господині скарбу. Звичайно значний відсоток від знахідки забрала корона і все ж...

 Ітак Метью і Кетрін зустрівшись знову нарешті разом, воз’єднавшись як фізично - зайнявшись любов'ю і не один раз, так возз'єднавшись серцями, бо виливши один одному душу возз'єдналися душами розповівши один одному про той час, що провели в розлуці вони возз'єдналися назавжди.

 Матінка Метью разом із сестрою повернулася до маєтку і нарешті дізналася що Метью одружений. Вона з радість прийняла невістку і не через маєток, а тому що Кетрін їй дуже сподобалася.

• У тебе чиста душа дитино, - казала вона. - І ти дуже красива, не дивно що мій недолугий син одружився з тобою. Я навчу тебе керувати маєтком, адже ти розумниця? Мій син не одружився б з дурненькою, хоч і сам взбалмошний, так-так, не сперечайся, я знаю.

Улюблений кінь Мері, сестри Метью, залишився в неї.

Кетрін навчилася управляти маєтком і справлялася дуже навіть не погано, але часті розлуки чоловіка в Шотландію, бо  коні чекали  на нього, їй набридли, і одного разу не витримавши розлуки з ним, вона поїхала до чоловіка в Шотландію, де вони і залишилися назавжди. Звичайно назавжди це голосно сказано, адже міс Беатріс мати Метью померла  коли прийшов її час, та їм довелося вступити  у володіння маєтком в яке вони час від часу навідувались, залишивши його  вже на управителя, як і підприємство.