=
Розділ двадцять восьмий
- Метью? - його гукнули на ім'я і він різко обернувся перервавши свої думки - Не може бути Метью! Ти живий? - схопили його за плечі - Живий!
- Джоне? Не вірю своїм очам, що це ти, та й вухам теж. Ти мені радий?
- Та це я не вірю. Не можу повірити, що ти живий!
- Живий
- Якби я був жінкою й подумав що бачу привид, напевно б знепритомнів. І чому це я не повинен бути тобі радий, якщо ти кохана людина моєї подруги до того ж законний чоловік
- Звичайно законний ось тільки вважаюся померлим, так?
- Так воно то так - задумливо простягнув Джон і раптом різко піднявши голову твердо подивившись у вічі Метью випалив - Ти маєш пред'явити права на неї
- Які права про що ти? Кому?
- Її теперішньому чоловікові
- Що? - заревів Метью так що перехожі почали оглядатися - Якому ще чоловікові, я її чоловік
– Саме так, ти. А те, що вона повторно вийшла заміж...
- Вийшла заміж, як це вийшла заміж? Та як вона посміла
- Але рік жалоби по тобі як за померлим уже минув
- Але я живий
- Ось і доведи це
- Звичайно, будь воно не ладне. Хто її так званий чоловік, ким є?
- Ти його знаєш
- Знаю?
- Так
- І на скільки?
- Достатньо щоб бути друзями
- Невже Річард?
- На жаль
- Не може бути він же затятий холостяк. До того ж Кетрін! - його обличчя спотворилося - Я вб'ю його
- Але ж ти… Ви ж…
- Уб'ю гаденя так і знай
- Не вийде
- Це чому ж
- Він уміє добре битися, дуже добре
– Я теж. За молодістю ми в такі ситуації потрапляли що я тобі дам...
- Ні, ти не зрозумів, він справді вміє битися, а не просто в порівнянні з нами махати кулаками, бо пізнав якесь східне єдиноборство. Він тебе за дві секунди завалить.
- І як таке сталося?
- Ну Кетрін так захотіла і...
- Вона захотіла щоб її чоловік бився?
- Ні, вона сама побажала цьому навчитися, а той приєднався
- Хто Кетрін?
- Так, схоже, ти її погано знаєш. Вона завжди була такою, справжня шибайголова.
- Знаю вона мені розповідала. Але східне єдиноборство. Хто міг погодитись навчати їх, адже такому чужинців не вчать, потрібно постаратися вмовити...
- А та людина їй не чужа, а дід рідний
- Кетрін дід японець чи що, не сміши мене
- Ні, кореєць. Це дивовижна історія та довга
- А я нікуди не поспішаю…
-
Метью був вражений новинами, що сталися за його відсутності, і про дивовижні таємниці в сім'ї Кетрін. Без скелетів у шафі у її родині не обійшлося. У кожної людини, звичайно, є свої секрети, але такі просто розбуркують уяву. Це немислимо, розуму не збагнути і все ж таки це так. А якщо це так, що тоді відчувала Кетрін, дізнавшись про це? Його дружина була не передбачуваною і могла
сприйняти цю новину по-різному як спокійно так і ні. В одному він тільки не сумнівався у її почуттях щодо нього. Те, що вона була вбита горем втративши його, і досі зберігає до нього почуття любові, сховавши його десь у глибині свого єства, він не сумнівався ні секунди. А значить, він ще побореться за неї.
І через неї з тим, хто став причиною їхньої розлуки - невдалого нареченого Кетрін Френка Сільвера, про якого йому розповів Джон у своїй розповіді про Кетрін і ті події що відбулися. Тільки не було доказу вини того. Нічого, доказ він дістане, витрясе з того зізнання неодмінно, а потім уже поверне свою дружину.