Частина друга. Розділ десятий

=

РОЗДІЛ ДЕСЯТИЙ

Отже, подальша доля Кетрін опинилася в руках трьох людей - це, по-перше, вона сама, по-друге, Метью о Коннері  і по-третє, Річард. Коли Кетрін чекала своєї долі, проти якої вирішила боротися, Метью о Коннері привів священика на корабель, з яким одразу ж попрямував до каюти, де перебувала в ув'язненні дівчина. Звичайно за ними пішов і Річард.

- Почекай Метью - зупинив він його, схопивши за руку - Я думав, що це ти будеш "священиком", адже ми так домовлялися?

- Звичайно, тільки я не збирався приміряти на себе цю роль, тим більше я дотримався слова і привів священика.

- Плани змінилися Метью, я передумав - відразу пішов на задній Річард

- Правда? Ну і чудово я радий, що ти одумався, а значить, все обійдеться без пояснень і докорів - усміхнувся Метью, дружньо поплескавши Річарда по плечу, і розвернувся, щоб знову продовжити свій шлях.

Річард незрозуміло подивився на нього: «Що він хоче цим сказати?»

- Я не розумію…

- А що тут не зрозумілого здивувався той - Я думав ми зрозуміли один одного женишок - глузливо посміхнувся він

- Що? - Вразився Річард - Метью ти мене не зрозумів, мені взагалі не потрібно, щоб хтось грав священика...

- Чому я дуже радий женішок - знову посміхнувся Метью, та ще й підморгнув Річарду, який витріщив очі від подиву

- Який ще женішок? Ти що првів справжнього священика?! – трохи перелякано поставив він запитання, вражено дивлячись на друга

- А то - Метью знову підморгнув йому

- Що? - вразився Річард, при цьому, радіючи своїй здогадці і дивуючись з такого нахабства - Та як ти смієш?! - Вибухнув він.- Як ти смієш вирішувати за мене, що мені робити? Я вільна людина і сам за себе все вирішую, а я вирішив не йти на цей обман.

- Одружитися? – невинно запитав Метью

- Ні! - Заскреготав той зубами від безсилої злості - Я взагалі не одружуся з нею, я вирішив відпустити її.

-Справді? - весело і трохи іронічно запитав Метью

- Так - видихнув той, думаючи, що Метью все-таки радий його рішенню, а до цього просто іспитував  його терпіння і тут почув:

- І тим не менше Річард тобі доведеться одружитися.

– Це чому? Хто мене змусить?

- Я це зроблю - спокійно відповів той, тим самим приголомшивши Річарда

- Ти?  Ти не можеш цього зробити я…

- Можу і зроблю. Ти що не розумієш Річарде? Дівчина так чи інакше скомпрометована тобою в очах суспільства і не важливо спав ти з нею чи ні.

- Мені начхати на суспільство

- Зате мені не начхати - вибухнув Метью - Ти думаєш, коли вона повернеться додому, їй повірять, що вона невинна? Ти думаєш, що її по голівці погладять? Я в цьому дуже маю сумнів. Та всі відвернуться від неї, а про якесь заміжжя їй доведеться назавжди забути. Тому Річард доведеться тобі одружитися, доведеться – підкреслив він слово «доведеться».

- Але я не можу...

- Ходімо падре, - звернувся Метью до священика, не звертаючи на слова Річарда жодної уваги.

Коли вони увійшли до каюти, Кетрін сиділа на ліжку, спокійно чекаючи на свою долю.

Як тільки вона дізналася, що її має повінчати священик англійської церкви, вона почала протестувати, обумовлюючи це тим, що має інше віросповідання. Її запитали, яке, а вона, не хотіла в цьому зізнаватись, і їй це вдалося. Ох, як же вона тріумфувала у своїй маленькій перемозі, після того, як усі вийшли, залишивши знову її одну. Вона була задоволена і щасливо посміхаючись, впала на ліжко.

Річард теж був дуже задоволений таким результатом, дивуючись винахідливості дівчини. І Метью оцінив цю її якість, але не збирався здаватися і тому теж вирішив піти на хитрість. Вважаючи, що дівчина просто морочить їм голову, тому що в ті часи правив Георг перший - віросповідання якого лютеранство, наступного разу він привів іншого священика однієї з найстаріших протестанських течій у християнстві. 

Дівчина не чекаючи цього, вражено дивилася на них, переводячи здивований і водночас розгублений погляд з одного на іншого

  і тут глянувши на Річарда, запитала:

- Що це означає? - на що той, знизавши плечима, відповів:

 - Я тут ні до чого. Я й сам шокований. Це все він вигадав – кивнув він на Метью, і Кетрін запитливо подивилася на того, чекаючи на відповідь.

- Дівчина цього разу у Вас є вибір - заговорив, нарешті, Метью - Ви повинні вибрати між віросповіданням протестанізм чи англіканську церкву, і залежно від вашої відповіді один із священиків тієї віри, яку Ви не назвете, одразу піде. А інший залишиться, щоб наставити вас на правдивий шлях.

- А якщо я не робитиму вибір? - Сміла вона поставити запитання

- Тоді у Вас не буде вибору, і Ви повінчаєтеся згідно з тим, що виберу я і моліться, щоб вибір був вірний, оскільки Ви повинні розуміти, чим це буде для Вас чревато.

- А чому саме Ви вирішуєте мою долю та яке Ви маєте право це робити? Я Вас не знаю – не відступала вона

- Зате я чув про вас, точніше, знаю вашу історію, пов'язану з майбутнім нареченим. Хто я такий це вам не обов'язково знати, головне, що про це знає ваш наречений. По-моєму це досить для того щоб я мав право вирішувати вашу з ним долю інакше я би не був тут. Ну, то що Ви вирішили? Говоріть негайно, час терпить. Інакше вибір цей за вас зроблю я – жорстко промовив він цю фатальну промову.

 І Кетрін вибрала, що їй ще лишалося робити? Але не одного з запропонованих кандидатур, а назвавши священнослужителя зовсім іншої віри. Тим самим шокувавши всіх присутніх. Адже ця віра виявилася навіть не католицизмом, оскільки останній католицький король Яків другий був згвернутий  у 1688 році в результаті  державного перевороту, який виник через гоніння на англіканське духовенство і сваркою з торі котрі були за переворот і царювання протестанського короля, а хто б міг подумати – православ'я. Це ж не чувана справа! Як же, православ'я яке існувало в Ангії від першого православного короля мученика Едвіна короля Нортумбрії який хрестився, будучи язичником у 627 році в день Святого Великодня в Йорку і останнього християнського короля Едуарда Сповідника.