Частина друга. Розділ дев'ятий

=

Розділ дев'ятий

Кетрін не знала, чим вона більш засмучена: тим, що повинна одружитися з нелюбимою, жорстокою норовливою, і, по суті, зовсім не знайомою їй людиною? Тим, що чоловіку доведеться підкорятися, а це означає,  що він матиме законне право на дружину і тим самим задовольнятиме свої хтиві амбіції на подружньому ложі? Або тим, що він не спромігся запитати її про віру як таку? А може взагалі тим, що вона опинилася в такій для неї нелегкій ситуації і тим самим змушена підкоритися хибності підступної долі? - Вона не могла достовірно визначити, що її більше глине.

А раптом женишок приведе якогось англійського вікарія? Ні, вона не прийме його. Та вона взагалі нікого не прийме, і таким чином знову позбавиться статусу дружини. Але й коханкою вона не стане. Вона знайде спосіб уникнути цієї ганебної принизливої ​​для неї долі і може статися, що їй пощастить у цьому і вона втече з фатального полону.

А ось Метью о Коннері, після розмови з Річардом під час якої він закликав до його совісті нарікаючи на те, що Річард не кращий за ту сволоту який був з його сестрою  і пам'ятаючи відповідь друга, що він не хотів відпускати ту красуню, яка так вдало потрапила в його руки, зігравши на її дівочій наївності - зрозумів, якими будуть його подальші дії на цю воістину драматичну ситуацію.

А ось сам Річард, чи розумів він, наскільки ризиковану авантюру він уплутався, захопивши дівчину? Звичайно, розумів, адже він знав закони піратів, один з яких говорить: "Той, хто спробує провести жінку на борт, буде негайно страчений". Чому ж тоді він обійшов його, ризикуючи своєю головою? Та тому, що «Авантюрін» належав йому.  Ви здивовані?.. А хто ж той чоловік, який вимагав у Річарда другу половину аркуша? - напевно здивовано питаєте ви - мої дорогі читачі, вважаючи, що він був капітаном цього судна, а Річард швидше за все його старшим помічником? Якщо це так, то ви вірно розсудили. Але чому Річард сам не капітан? - запитаєте ви. Та тому що він не хотів ризикувати судном на випадок бунту команди, адже він не був у ній впевнений і тому сам вирішив контролювати ситуацію, добре вивчивши кожного моряка. А на випадок непередбаченого бунту самому стати капітаном, таким чином, взявши кермо правління в свої руки і залишивши при собі тільки відданих матросів. А як же капітан? - запитаєте ви, дивуючись чужої жорстокості і підступності- його ж не залишать в живих. А капітан житиме – так вирішив Річард, адже капітан буде попереджений їм у разі небезпеки і тому він врятує його, знаючи про долю яка б йому загрожувала у стані ворогів. Але й капітанові Річард не сильно довіряв нехай той і був його двоюрідним братом старшим від нього на п'ятнадцять років і який мав, куди більший досвід у мореплавстві – це Річард за ним визнавав і не заздрив, а навчався на його прикладі.

І ще Річард розумів, що як би він не захищав дівчину, він не зможе довго контролювати  ситуацію, адже на морі всяке буває, а зголоднілу команду по жіночим принадам довго в вузді тримати не можливо і хтось рано чи пізно може скористатися наприклад штормом і зґвалтувати її. Втім, вони не посміють це зробити, оскільки вступ з жінкою в інтимний зв'язок без її згоди вважався злочином, а того, хто провинився , негайно вбивали. Та й бунт через бабу міг піднятися. Тільки це не означає, що він ніколи не захоплював полонянок з метою викупу. Бувало й таке, тільки тоді він тримав їх у трюмі, як і решту бранців.

А ще він знав, яке може бути життя на кораблі від довгого плавання, якщо фортуна їм не пошле удачу у вигляді якогось корабля, на якому вони можуть поживитися, взявши на абордаж, якщо, звичайно, пощастить і з вигідного промислу на суші. Це не приємний запах від немитих тіл і гниючого м'яса, особливо в трюмі не було від нього порятунку, як і води, що просочувалася в  середину нього. Звичайно, воду з трюму відкачували, але в основному тільки матроси, що провинилися, - трюмні щури. Та й щури були, від яких не було порятунку продовольчим корабельним запасам. Крім того, щури гризли корабель. Та й овочі загнивали, як і продукти, що швидко псують. Тому люди в основному рятувалися галетами з борошна з салом і солоним м'ясом. Прісна вода теж економилася, але й швидко псувалася, тому нею намагалися запастись, якщо була можливість. Добре, ще, що було пиво мед та ром, що перебиває неприємний запах води.

Так, напевно дівчині не місце на кораблі, про що він тільки раніше і думав?

Ну, нічого він тепер знає, як слід зробити щодо подальшої долі Кетрін,  ось тільки вона про це не здогадувалася.