Розділ 8: Ставки вищі за життя

Після тієї розмови на кухні минув тиждень. Беатріса жила на автопілоті. Вона змушувала себе ходити на лекції, дивитися в монітор комп'ютера в університетській бібліотеці, але перед очима все одно стояло холодне обличчя Домініка. Вони стали чужими людьми, які часом мовчки розминалися в коридорі будинку. Домінік майже не спав — Беатріса чула, як він блукав своєю кімнатою до світанку, а його машина зникала у найтемніші години ночі.

Того вівторка Беатріса затрималася в університеті після третьої пари. Вона вийшла на подвір'я кампусу, де осінній вітер кружляв жовте листя, і попрямувала до воріт. Довкола було повно студентів, тому вона не одразу звернула увагу на важкий крок за своєю спиною.

— Красива сукня, принцесо. Домінік має гарний смак, — пролунав раптом ззаду низький, чужий голос із неприємним смішком.

Беатріса різко зупинилася. Серце миттєво пропустило удар. Вона повернулася й побачила чоловіка у важкому темному пальті. На його обличчі від лівої вилиці до підборіддя тягнувся потворний шрам, а очі дивилися з тією самою брудною, холодною цікавістю, яку вона вже бачила на підпільних боях. Вона впізнала його — це був один із помічників головного організатора клубу в ангарі.

— Що вам треба? — Беатріса спробувала зробити крок назад, але чоловік перехопив її за лікоть. Хватка була залізною, пальці боляче впилися в шкіру через пальто.

— Не смикайся, дівчинко, ми просто розмовляємо, — тихо сказав він, нахиляючись ближче. Від нього пахло дешевим тютюном і сирістю. — Передай своєму зведеному братику, що він загрався. Лютий думає, що може диктувати нам умови й піти з бізнесу, коли заманеться? Так не буде. У п'ятницю великий бій. Організатори поставили шалені гроші на його суперника — привозного бійця з іншого міста. Твій Домінік має «лягти» у третьому раунді. Програти красиво.

— Він не буде цього робити, — випалила Беатріса, намагаючись вирвати руку. — Він ніколи не програє навмисно!

— Отож-бо, — шрамований гидко посміхнувся, демонструючи золоту коронку. — Ми знаємо його характер. Тому, якщо він не ляже на рингу сам, його вивезуть звідти вперед ногами. Снайпер на трибунах або ніж у роздягальні — варіантів багато. А якщо він вирішить утекти чи не з'явитися… Що ж, ми тепер знаємо, в якому університеті навчається його люба сестричка. Ти така тендітна, Беа. Буде шкода, якщо з тобою щось станеться.

Чоловік різко відпустив її лікоть, від чого Беатріса ледь не впала на асфальт, і, не поспішаючи, попрямував до чорного тонованого автомобіля, що чекав біля бордюру. За секунду машина рушила з місця й розчинилася в міському потоці.

Беатріса залишилася стояти посеред студентського подвір'я. Коліна тремтіли так сильно, що вона була змушена спертися на дерево. Весь її правильний світ із законами та параграфами щойно розлетівся на друзки. Домініку загрожувала смерть. Організатори боїв вирішили підставити його, а її саму використали як живий важіль тиску.

Вона мала лише три дні, щоб урятувати хлопця, якого кохала більше за життя, навіть якщо сам він намагався від неї відгородитися.

Беатріса змусила себе глибоко дихати. Паніка була найгіршим ворогом. Якщо вона зараз прийде до Домініка й усе розкаже, він у своїй звичній манері хулігана схопить кастет і піде вирішувати справу силою. А проти озброєного криміналітету та снайперів на трибунах кулаки не допоможуть. Його просто вб'ють.

«Я майбутній юрист, — повторювала вона собі, сідаючи в автобус. — Я маю діяти системно».

Вона знала лише одну людину з оточення Домініка, якій той беззастережно довіряв — Марка, його механіка та найкращого друга, який зазвичай допомагав Домініку в роздягальні після боїв. Вже за годину Беатріса стояла біля воріт старої автомайстерні на околиці міста.

Марк, хлопець у замасленому комбінезоні, здивовано підвів брови, коли побачив на порозі правильну зведену сестру Домініка.
— Беа? Щось сталося з Домом?
— Поки що ні, але якщо ми не діятимемо, його вб'ють у п'ятницю, — без вступу сказала вона, заходячи всередину.

Вона швидко переказала Марку розмову зі шрамованим. Механік помітно зблід і з усієї сили вдарив гайковим ключем по верстаку.
— От покидьки… Вони з самого початку хотіли витиснути з нього все і позбутися. Дім збирався піти після цього бою, забрати свої гроші. Вони не хочуть платити.

— Мені потрібні докази, Марку, — Беатріса схопила його за руку. — Записи ставок, чорна бухгалтерія, імена організаторів. Хоч щось, що я зможу структурувати як доказову базу для поліції. В університеті мій професор із кримінального права має зв'язки в міському управлінні. Якщо я принесу залізобетонні докази незаконного тоталізатора, підпільних боїв і погроз убивством, спецназ накриє цей ангар ще до того, як Домінік вийде на ринг.

Марк довго дивився на неї, вагаючись, а потім важко зітхнув.
— У мене є флешка. Я допомагав їм налаштовувати систему онлайн-ставок для VIP-клієнтів. Там є всі транзакції за останні пів року. Але Беа… якщо вони дізнаються, нас обох закопають у тому ж ангарі.
— Не дізнаються, — твердо відповіла дівчина. — Головне — нічого не кажи Домініку. Він не повинен знати.

Наступні два дні перетворилися на шалений марафон. Беатріса не спала ночами. Вона сиділа у своїй кімнаті, зачинившись на замок, і аналізувала гігабайти даних із флешки Марка. Вона складала схеми, виписувала рахунки, готувала офіційне звернення до правоохоронних органів, використовуючи всі свої юридичні знання.