Глава 3. «КСЛ»

— Із чого ж почати, — повільно проговорила я, наливаючи собі ще вина.

До речі, фрукти й солодощі були відразу ж забуті. А як врахувати, що після повернення додому я майже нічого не їла, то алкоголь уже починав діяти.

— Давай із Джареда, бо про ваші стосунки я дуже мало знаю, — запропонувала Кортні, знімаючи светра. — Та я взагалі про нього майже нічого не знаю. У якому класі ми були, коли він закінчив школу?

Щоки Кортні вже зарум’янилися, тож, схоже, не я одна пила на голодний шлунок.

— Ми були у восьмому. І повір, ти нічого не втратила, — сказала їй Сем.

Кортні з усмішкою хмикнула на коментар подруги, а потім покосилася на мене.

— Він кинув мене тридцять першого грудня. — Вперше після цієї події слова прозвучали без суму. Схоже, я починала потроху звикатися з думкою, що витратила на цього козла майже рік життя. Так, саме витратила.

— От же срань, — вилаялася Кортні, звівши брови.

— Лайно трапляється, — вставила своє Сем. — Але в цьому випадку лайном був саме Джаред, ти ж це розумієш?

Із мого рота вирвався смішок. Чорт забирай, я дійсно була п’яною. Ще вранці горювала, а ввечері вже смілася. Вино й подруги дитинства — найкраща терапія.

— І чого ми ненавидимо його? — спитала Кортні, дивлячись то на мене, то на Саманту.

— Бо він нам зраджував. Один бог знає, скільки разів і як довго, — відповіла Сем.

— Гей! — встряла я. — Якщо слідувати його логікі, то це не було зрадою. Останні кілька місяців у нас не було сексу. Здається, якось так він сказав.

— Що-о-о-о?

Так, Кортні була в такому ж стані, що і я. Лиш Сем здавалася тверезою, але це не точно, бо я не могла оцінювати адекватно рівень її сп’яніння.

— Ага, — закивала я, а потім сперлася на лікоть лівої руки. — Він думав, що я буду такою собі домогосподаркою, а натомість отримав дівчину, яка останні кілька місяців могла говорити тільки про свою книжку, яку ніхто не брався видавати.

— Почекай, він так і сказав? — Сем набурмосилася і навіть виструнчилася.

Ні, вона точно була в кращому стані, ніж ми з Кортні.

— Якщо бути точною, то він сказав: «Ти говориш тільки про свою тупу книжку, яку ніхто й ніколи не надрукує».

— Чому ти не розказала мені про це? — спитала Сем, прибравши свій келих на підлогу біля ліжка.

Я тільки розкрила рота, як у двері постукали, а потім вони відчинилися.

— Дівчата, у вас усе добре? — у кімнату заглянула моя матінка.

Як завжди, вона всміхалася. Але спохмурніла, щойно побачила наші обличчя. А потім добряче здивувала мене, бо, зайшовши до кімнати, простягла мені ще одну пляшку вина. Навіть нічого не сказала. Просто віддала її мені й пішла.

Я мовчки налила всім вина, потім прихилилася до узголів’я та продовжила свою розповідь, проігнорувавши питання Сем.

— Коротше, я таки закінчила свою першу книгу й розіслала рукопис у декілька видавництв. Але ніхто не взявся мене видавати. Я дуже засмучувалася із цього приводу, тому згодилася дати почитати Джареду. Він давненько просив, мовляв, пишається, що я закінчила свою першу книгу й дуже хоче її прочитати. І восени я таки погодилася. У той час у нас уже все розвалювалося, хоч я і не розуміла цього.

— А як ти могла це зрозуміти? — озвалася Кортні, спробувавши підтримати мене.

Так, трясця його мамцю, я, справді, могла це зрозуміти, якби не була такою сліпою куркою.

— Звісно, у нього й раніше були відрядження, — вела я далі, — але в останні місяці їх побільшало. Повертаючись додому він поводився не так, як раніше. А я не зважала, бо думала тільки про свою книжку. Та одного дня я пішла в магазин, щоб купити продуктів для святкової вечері, а коли повернулася, то застала момент, як Джаред пакує свої речі.

— Пиндець, як жорстоко, — прокоментувала Сем.

Вона сиділа по-турецьки переді мною, а ось Кортні вже спиралася на лікоть, як і я.

— Ага, жорстоко, — продовжила я. — В той день я і дізналася, що він думає про мою писанину, про мене й наше майбутнє. Точніше, моє майбутнє. Його наче прорвало, розумієте? — Хоч я і дивилася на подруг, та перед очима стояв той день. Розгніваний Джаред і його болючі слова. — Він сказав, що я дуже змінилася. Спочатку була милою, а потім стала іншою. Мовляв, я багато лаюся і взагалі думаю тільки про себе. Сказав, що мені давно час спуститися з Небес на землю, бо справжнє життя не таке, як у книжках.

Допивши вино, я прибрала келих на підлогу та простягнулася поперек ліжка, підперши хмільну голову рукою. Кортні вчинили так само, щоправда, випивку залишила. А ось Сем так і сиділа по-турецьки, прикипівши до мене злим поглядом. Звісно, вона злилася на Джареда, а не на мене.

— Вибач, крихітко, що питаю, — озвалася Кортні, дивлячись на мене спідлоба, — але ти в курсі, що Джаред теж приїхав?

Я простогнала і відкинулася на спину. Звісно, я не знала цього. За домовленістю квартира залишилася йому, бо я не мала грошей її знімати. Тому-то я і думала, що той покидьок лишиться в Нью-Йорку. Але він був агентом із нерухомості, працюючи по всьому штату, тож не вартувало так реагувати на звістку.