2

– Убивця! Бездушна тварина! Безлика скотина! Алкодегративний селюк!

    На вулиці біля одного із будинків зібралося з двадцять парубків та дівчат. Автомобілі сигналили із заведеною періодичністю, відлякуючи горобців від стріхи. Спочатку селяни дивувалися подібному концерту, але згодом дізналися по телевізору про аварію, котра трапилася за два кілометри від села. Всі фантазували про загибель художника постмодерніста – найвідомішого та найперспективнішого у сучасній Україні. Принаймні такі тези штампували ведучі всіх телеканалів. Деякі із них обіцяли провести власне розслідування інциденту, але всі не розуміли одного – чому поліція не затримала водія вантажівки. Хоча, після кількох випусків новин, самі поліцаї не розуміли чому відпустили водія…

    Подвір’я, біля якого розгорілася драма, мало захаращенні декорації. На фоні пишних дворищ сусідів, здавалося, що у будинку ніхто не мешкає, крім мишей та павуків. Але подібні сусіди не заважали Петру, адже додому він потрапляв пізньої ночі, а вранці вже мчав на роботу. Вихідні завжди проводив на підробітках, возивши будівельні матеріали селянам. Єдиним його другом у ворожому селі був білий ГАЗ із ржавими бортами та леопардовим салоном. Проте після аварії доведеться серйозно підрихтувати капот і замінити систему охолодження двигуна.

    Чоловік протягом трьох років збирав кошти на купівлю будинку чи квартири у сусідньому містечку. З кожним днем він все більше хотів втекти від колишньої і, як згодом виявилося, не його дітей.

    Крики біля будинку ставали гучнішими і невисокий Петро вирішив розправити плечі перед публікою. Для себе він чітко визначився, що є невинним. Тим паче його здогади підтвердили поліцаї, котрі провели чотири тести на алкоголь і три години вимірювали гальмівний шлях.

    Чоловік повільно відчинив двері та спробував привітатися, але у відповідь полетіли образи і три камінці, один із яких розбив шибку. Тоді Петро гаркнув басом :

– ДОСИТЬ! Ідіть геть! Зараз приїде поліція!

    Натовп не чув його слів і продовжував :

– Безлика скотина, алкодегративний селюк.

    Фрази про алкоголь найбільше дратували чоловіка. Востаннє він вживав алкоголь чотири роки назад, а єдиним його задоволенням в дорозі були легкі сигарети та радіо рокс.

– Зрозумійте, я нікого не вбивав! Це випадковість… автомобіль… втрапив у мій… я їхав по своїй смузі.

    Слова чоловіка не цікавили натовп. Вони чекали коли він самостійно поїде у відділок поліції і покладе голову на ешафот.

    Петро спробував гучніше поспілкуватися із безликим натовпом, але перекричати автомобілі і молоді горлянки складно, тому чоловік заховався у будинку. Напхав вати у вуха –  крики стали менш противними, а після гарячого чаю Петро абстрагувався від ситуації навколо. Через годину до чоловіка завітало три журналісти і просили описати ситуацію, але він цивілізовано послав їх під три чорти та на всю гучність увімкнув Pink Floyd.

    Перед сном чоловік вкотре згадував, як він гальмував і все більше прижимався до обочини зправа, а на нього мчав блакитний камікадзе. Петро бачив безліч відео, коли водії стомленні дорогою засинали, але в цій ситуації було щось інше.