Частина табору була досить добре освітлена
Опинившись в обіймах Ніка, Міла піддалась чарівності його голосу і ніжного погляду.
- Ти задоволена сьогоднішнім вечором?
- Дуже - тихо зізналась вона, намагаючись не помічати те, як близько притискаються його ноги до її ніг, які міцні його руки і як діють на неї його слова. Вона повторювала собі, що доки не пізно треба зупинитися, але коли руки Ніка ковзнули по її спині, вона забула про все.
Ніку подобалось бачити як її щоки зарумянились від збентеження, а у золотистому світлі місяця вона виглядала як той янгол.
- Про що ти думаєш? - несміливо видихнула вона, відчуваючи, як залишки хоробрості наче випарились, а замість цієї самої хоробрості прийшло відчуття власної дурості, незграбності і збентеженості.
- Про те, що ти схожа на янгола - сказав він з легкою посмішкою - чесно, у день нашого знайомства ти здавалась мені якимось прокляттям на мою голову, а сьогодні я бачу тебе якось інакше.
- Повір, я далеко не янгол. Швидше стихійне лихо.
- Радий це чути, - зізнався він.
Нік не міг відвести погляду від чарівного личка і сяючих очей. І якісь незрозумілі емоції, що спалахнули глибоко в душі, наполегливо спонукали його діяти. Чомусь так і хотілось підхопити Мілу на руки і закружити. Що це таке? І чому це відбувається з ним? Може вона якась особлива? Чи це повітря тут таке?
І тут Нік зробив те, що було зовсім йому не притаманне - ніжно взяв її руку в свою і поцілував її долоню. Тремтіння, яке пробігло по її тілу, здавалось, передалась і йому.
- Неймовірна мить, чи не так? - неочікувано запитав Нік, і у Міли склалось враження, що її відповідь давно вже йому відома.
- Ти і без моєї відповіді все знаєш, - відповідь далась їй нелегко - не всю правду треба промовляти вголос.
Нік засміявся і нахилившись легенько торкнувся її губ.
- Вже пізно, - прошепотіла Міла, коли Нік відірвався від її губ - Завтра у нас буде тяжкий день, треба бути готовими до прибуття великої кількості тінейджерів.
- Знаю, та не хочу, щоб цей вечір закінчувався- Він неохоче відпустив її руку і здивувався, коли побачив, що вже майже третя ночі. Коли вона в його обіймах - час зупиняється. Ще одне дивовижне Нікове відкриття.
Без його обіймів і тепла рук стало зовсім не так, як було мить тому, вона поправила волосся, цей рух був суто механічним, вона аніскілечки не хвилювалась про те, як виглядає у цю мить.
Наче підтверджуючи її думку, Нік у цей же час милувався тим, як же чудесно виглядає ця жінка, яку він щойно випустив зі своїх обіймів. Повірити неможливо, він кілька інтимно-цнотливих годин провів з нею і просто задихається від відчуття неймовірного щастя. Такого він не відчував ні з однією іншою жінкою.
Почувався, як недосвідчений юнак, який пішов на перше побачення. А орієнтуючись на відчуття, швидше за все так і було. Ось воно, його перше, справжнє побачення.
Вони потихеньку пішли у напрямку свого будиночку, чарівність миті поступово зникала… і це, навіть трохи злило. Нік вирішив поділитись своїми думками з Мілою, йому хотілось якогось підтвердження того, що ці кілька годин були для неї такими ж, як і для нього.
- Як же не хочеться відпускати цю мить, нехай би ця ніч тривала вічно - сказав він.
Серце Міли аж підстрибнуло від щастя, значить не лише вона збита з пантелику тим, що відбулось, значить не тільки вона розгублена у полоні своїх почуттів! Вона зупинилась, він зупинився теж.
- Згодна, та завтра, у вихрі подій, ти забудеш про нашу виставу і про все, що було потім.. - чи то питала, чи то констатувала, він так і не зрозумів
- Я хочу, щоб ти все пам’ятала - сказав він- Я зробив це… - він торкнувся губами її скроні - і це.. - ковзнув губами по її щоці, посміхнувшись про себе, коли у цей момент вона припала до нього - А потім, я зробив це….- і знову поцілував її, притискаючи її до себе чимдуж сильніше. І Міла відповіла на поцілунок….Він втратив голову, вже вдруге за сьогодні. Намагаючись взяти себе в руки, він відірвався від неї і уважно вдивлявся в її обличчя.
- Це безумство якесь - пробормотав Нік і…знову припав до її губ.
Дорогі читачі, вибачте за мою тривалу відсутність! Обіцяю публікувати розділи частіше. Приємних вам емоцій у новому розділі.
P.S. Не забувайте підписуватись на мою сторіну і ставити зірочки - це дуже мотивує
#2871 в Жіночий роман
#12158 в Любовні романи
#4478 в Сучасний любовний роман
відчайдушні і нестримні почуття, втікачка, ніжна та рішуча героїня
Відредаговано: 18.06.2023