Розділ 9.1

Ще кілька пісень і веселих історій про попередні роки з дітьми у таборі і всі потроху почали розходитись. Завтра мав бути важкий день, тож всі мали набратися сил перед його початком.

Поліна з Надійкою побажали всім доброї ночі і побігли до себе.

Нік весь цей час не відпускав її руку, коли біля вогнища вже не лишилось майже нікого, сказав:

- Я запрошую тебе на вечірню прогулянку. Вважай перше побачення.

- Залюбки, спати ще не хочеться, ніч просто чарівна.

Було справді дуже красиво, кожна зірочка на небі блищала так яскраво, що здавалось освічувала весь їх шлях…хоч насправді то були вуличні ліхтарі.

- Завтрашній день тебе страхає?

- Не те щоб страшно, діти - це велика відповідальність і я маю подбати, поки я відповідаю за це місце, про їх безпеку і гарний відпочинок. А ось з організацією усіляких активностей - це для мене непахане поле, ніколи не був масовиком-витівником. А будь які розмови про концерти і виступи мене лякають. А ще, ось цей дурний конкурс міс та містер табору - це взагалі кошмар, бррр.

- А ти в дитинстві приймав участі у таких конкурсах? Я про міс і місіс?

- Ні, мене то ніколи не цікавило, вважав, що це просто марна трата часу, до речі вважаю так само й досі.

- Що ніколи не читав вірші чи не співав пісні, не танцював…?

- Ніколи

- Слухай, маєш чудовий шанс повернутись у минуле. Ходімо до сцени, ти виступиш, а я буду твоїм єдиним глядачем. Що скажеш готовий?

- Ні, не так я уявляв собі цю прогулянку, це має бути романтична прогулянка, а не “Нік-отримай-стрес-і-сором”.

- Та перестань, я нікому не скажу

- Не вірю, завтра результат мого сорому буде гуляти інтернетом і збирати антилайки. Ти цього хочеш?

- Та ні, я просто хочу, щоб ти спробував те, що пропустив у дитинстві. Пішли, сором геть! Я обіцяю не сміятись і підтримаю тебе оплисками.

- Тільки за умови, що після мого виступу я побачу твій.

- Домовились, хоча я соромлюсь не менше за тебе. Та коли ще видасться така нагода.

Сміючись попрямували до сцени. Міла вирішила доповнити умови конкурсу:

- Не сподівайся, що зможеш відбутися читанням віршу. Я, як ведуча, сама озвучу завдання.

- Добре, та з мого боку теж буде умова - ніяких танців. Це те, з чого вийде поганючий експромт.

- Не можу з тобою погодитись, на слизьких бетонних плитах ти ще той брейк-данс видавав - не змогла стримати посмішки після згадки про той інцидент - Але згодна, сьогодні без танців, залишимо їх на інший вистум. Згода?

- Ніколи не обіцяю зробити того, чого не можу виконати. Та скажу, що я спробую і більшого не проси.

- Будеш репетирувати? - пирснула від уявної репетиції Ніка в танцях.

- Можливо, дивлячись, що саме буде нагородою, тобто все залежить від мотивації - підморгнув їй.

- Так, Ніку, менше слів, а більше діла. Давай заходь на сцену. Не хвилюйся, в тебе все вийде.

Нік зайшов на сцену, видно було, що почувався ніяково та невпевнено. Міла вирішила почати, як ведуча:

- Вітаємо усіх присутніх на нашому конкурсі “Містер та місіс Літо”. Сьогодні на вас чекає море позитиву та виступи найталановитіших учасників табору. Прошу підтримати оплисками!

- Міло, не кричи, бо зараз всі зійдуться сюди, подивитись “шоу”.

- Конкурсанте, не відволікайтесь. Ніку, ніхто сюди не прийде, не панікуй. Ти точно сьогодні станеш фаворитом журі. Дозвольте предчтавити вам журі - це ті люди, які міожуть і люблять веселитись, бешкетувати і навіть.. дуріти. Оплиски журі.

- Це щось неймовірне, нащо ти мене змусила це зробити?

- І ось прийшов час для першого завдання. Нам треба ближче познайомитись з конкурсантами і для цього ми влаштуємо невеличку прес-конференцію. Питання будуть не складні, але смішні і каверзні - Міла увійшла в роль.

- Ти точно скажена, ще раз переконався у цьому - бубонів собі під ніс.

- Конкурсанте номер 1, перше питання вам, та врахуйте, що відповідь має бути розгорнутою. Журі оцінюватиме гумор та винахідливість.

- Якщо ви живете в одній кімнаті з дівчиною, а вона хропе вночі і не дає вам заснути, що ви зробите?

- Якби дівчина з якою я живу в одній кімнаті хропіла вночі, то я б записав її храп і поставив би цей рінгтон на дзвінок будильника. А будильник би змусив працювати щогодини, якщо вже я не сплю, то нехай і їй не спиться. 

- О, Ніку, дякуємо за відповідь. Ви дуже винахідливі і...жорстокі. Переходимо до другого питання.  Чи правда, що всі дівчата обертаються, коли ти проходиш повз?

- Ні, не помічав нічого такого, а от дівчата, які раптово з’являються перед моєю автівкою останнім часом не дають мені спокою. Не знаю, як вправлятись з такою увагою дівчат. Може порадите щось?

- Підтримаємо Ніка оплесками - Міла хахлопала в долоні і вже не стримувала сміху.

- Тепер твоя черга. Я вже вигадав завдання і воно теж буде веселим.

- Чекаю не дочекаюсь.

Нік спустився, чекав її біля першої сходинки і підтримав за руку, як тільки вона почала підніматись.

- Я не такий красномовний ведучий, як моя партнерка, тож одразу до справи. Конкурсантко, вам потрібно зображати людину, що йде, і ті її дії, які я вам зараз говоритиму, вся фішка в тому, що робити їх треба одночасно. Почали! - Нік доволі швидко увійшов до ролі ведучого - Міло, ви повертаєтесь додому з магазину, де ви щойно придбали кілограм яблук. Сумка рветься і яблука падають і розсипаються навкруги, а в цей самий момент у вас зачесалось ліве вухо і ….ще й до всього ламається каблук.

- Та ну, це не чесно, ти будеш сміятись з мене.

- Обіцяю віднестись до твоєї креативності з усією серйозністю, ніяких смішинок.

Міла почала уявно збирати яблука однією рукою, пічісуючи ліве вухо іншою і потроху прикулькуючи на одну ногу.

Нік не стримався і розсміявся:

- Ти була неймовірна, але давай вважати, що для першого виступу досить.

Підійшов до сходинок і подав їй руку зустрічаючи.