~~~
Коли надія в серці запала,
І тая думка про добро зроста.
Коли та віра знову не впаде,
А сонце й поле миттю зацвіте.
Коли останнє в серці збудить ритм,
Коли впізнаєш тихий й сірий дим,
Отой, що в полі здійметься від куль,
І вибухів, що спинить швидкий пульс.
Коли будинок в місті затріщить,
Знайди, впізнай, благай про мирний щит.
Він Бог, Спаситель, добрий і Отець,
Він захищає небом всіх сердець,
Він тебе чує, душа теж болить,
І Він це знає, громом Він кричить!
Він знає правду, що іде життям,
Він є Спаситель, той що йде буттям.
Він тебе чує, любить та кричить
У душі мертвих, що живуть в ту мить.
Їхня надіє — то є джерело,
І нагадає хто є в домі хто.
Запалить свічку мати на вікні,
Колись із сином встрітиться ві сні.
І піде донька батька проводжать,
Він повернеться, мабуть з літ так п'ять.
Його чекає, душа, що росте,
А він в могилі маками цвіте…
Молить до Бога, чує її Цар,
Колись й тривога скінчить лихий вальс,
Колись у домі всі зрадіють враз.
І Бог почує, і війна піде,
І маки в поле голуб принесе.
Відредаговано: 27.11.2024