Це був день до Різдва. Ксенія зібрала свої речі , і пошкандибала до машини . На телефон прийшло сповіщення:"Повітряна тривога" .
-Ай без різниці . Усе одно їду ,- махнула рукою дівчина.
Люди кудись їхали , тікали . Хтось уже вкотре замовив квиток на потяг . Ксенія постукала у двері . Їй відчинила маленька Аліса .
-Мама вдома?- спитала дівчину .
-Так . Вже індик навіть готовий . Я по секрету з'їла трішки пудингу . Але це таємниця ,- засміялася дитина .
-Ах ти негідниця !- мама підбігла , і почала лоскотати дівчинку . Та ще гучніше зареготала .
-Все - все ! Я більше не буду ,- весело побігла до вітальні .
Ксенія опумтила голову . Три місяці тому, біля лікарні стався вибух . Ксюша вижила , але її новонароджена дитинка померла . Через це вона стала більш мовчазною .
-Як ти?
-Та нормально ,- махнула рукою .- Ви не збираєтеся їхати?
-Ні, маленька не хоче . І куди ж нам ? У Польщі вже забагато людей . До Америки ? А потім куди ? Та й маму лишити не можу . Кожен ранок молюся . Бог захистить , не переживай .
Ксенія стиснула руку . Вона пішла до вітальні , де вже очікувала її маленька Аліса .
-А що ж мені подарували ? - спитала дитина .
-Аліс, не чіпай подарунків!- гукнула мати з кухні.
До Різдва лишалося дві години . Аліса не хотіла йти спати . Вона мріяла побачити, як запускатимуть голубів з паперу . Це і справді диво - див . Ксенія сіла біля батареї . Гріло трішки , але цього достатньо. Світло вимкнули . Мама Аліси узяла сірники .
-А ось і світло .
Маленький вогник освітив кімнати. Тут Ксенія згадала і про ліхтар . Почувся вибух . Аліса залізла під стіл , де її вже чекав кіт Стінк. Дівча обійняло тваринку . Знов тиша .
-Мама, розкажи про Різдво ,- гукнула Аліса .
Мама заплющила очі та почала розповідь :
-Багато років тому , народився Христос . Він лежав у маленькому ліжечку . Біля нього бало багато тварин ,- ніби малювала їх у повітрі ,- Марія дуже любила свого сина . Тут прийшли і ті , хто хотів побачити царя . Мудреці подарували Ісусу : ладан , смирну , коштовності . Тому й ми робимо подарунки на це свято .
-А Ісус був дуже маленьким ?
-Так , тільки народився . Таким як ти колись ,- знов залоскотала Алісу.
Ксенія згадала і про свою дитину . Вона знала, що її дівчинка зараз на небесах . Десь далеко споглядає за мамою . Покотилася сльоза . Мама Аліси помітила це , тому стихла . Лишалось пів години до свята .
-Ви вже зробили голубів?- спитала Ксенія .
-Так ! Цілу купу !
На столі і справді лежали паперові птахи . Почувся гуркіт . Сусіди побігли до бункеру. Знов тиша . Небо стало червоним . Почулися вибухи . Маленьку Алісу схопила мама. Вона обійняла її . Ксенія стисла руки в кулак .
-Помолимось ? - спитала дівчина .
Мама Аліси здригнулась , але кивнула .
Запала тиша . Чим більше Ксенія стискала кулаки , тим голосніше лунали вибухи. Один за одним. Сусіди , мабуть, щось забули , бо за мить повернулися .
-Боже, збережи наші життя. Прожени ворогів . За все Слава Тобі , і Хвала,- Ксюша замовкла.
-Амінь !- промовила Аліса.
До Різдва лишалось кілька хвилин . Дівчинка узяла голуба і викинула з вікна. За ним полетіло ще декілька таких самих. Мама Аліси поглянула у телефон. Вона пролистувала новини , перевіряючи правду написаного. Ксенія дивилася на свічку, що горіла вкінці кімнати. А потім Аліса гукнула те , через що впала сльоза :" Мам , Ксюша , дивіться!" За вікном летіли зграї паперових голубів. Небо стало блакитним , як удень . На телефон прийшло сповіщення:" Перемога . р0сійські війська відступили . Ніхто не міг зрозуміти чому . Вороги стали боятися, кричати . Так один за одним перебігали через кордон . Поки не опинилися у своїй країні.
Паперові голуби летіли внебо. Вони білою зграєю нагадали про час . Ксенія подивилася на годинник. Там було 0:00 . Початок Різдва...
❄️❄️❄️❄️❄️❄️❄️❄️❄️❄️❄️❄️
Дорогі читачі, сподіваюсь , що моя книга дала вам надію . Надію на те, що війна закінчиться . А зараз потрібно чекати . Почекати зовсім трішки . Нам треба робити усе , що в наших силах. Чи то відвозити гуманітарну допомогу , чи молитися . Кожна з цих дій важлива. Треба молитися, і не падати духом . Тільки разом , з допомогою Бога , ми зупинимо цю страшну війну . Хай буде мир !
Амінь.
Лукашук Вікторія , книга "За мить до Різдва".
Відредаговано: 08.12.2023