За мить до Різдва

Передмова

~~~

Коли надія в серці запала,

І тая думка про добро зроста.

Коли та віра знову не впаде,

А сонце й поле миттю зацвіте.

Коли останнє в серці збудить ритм,

Коли впізнаєш тихий й сірий дим,

Отой, що в полі здійметься від куль,

І вибухів, що спинить швидкий пульс.

Коли будинок в місті затріщить,

Знайди, впізнай, благай про мирний щит.

Він Бог, Спаситель, добрий і Отець,

Він захищає небом всіх сердець,

Він тебе чує, душа теж болить,

І Він це знає, громом Він кричить! 

Він знає правду, що іде життям,

Він є Спаситель, той що йде буттям. 

Він тебе чує, любить та кричить 

У душі мертвих, що живуть в ту мить. 

Їхня надіє — то є джерело,

І нагадає хто є в домі хто. 

Запалить свічку мати на вікні,

Колись із сином встрітиться ві сні. 

І піде донька батька проводжать,

Він повернеться, мабуть з літ так п'ять.

Його чекає, душа, що росте,

А він в могилі маками цвіте…

Молить до Бога, чує її Цар,

Колись й тривога скінчить лихий вальс,

Колись у домі всі зрадіють враз.

І Бог почує, і війна піде,

І маки в поле голуб принесе. 

 

AD_4nXcakXhp_FSFmDAcqn1KcLUpLwHQZ173MjEJxvkOzz2KHrTi9PX6h3Nv4cyS9AeaNDqdZ-xIE7b_q7ou-U0wRn56qDMbj8Hhf4czqLOtRylkaU-AGnDczVVDT4JSlNpbFQBPr7Su?key=8Uto_C53NkCgUsRclIVV6srZ




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше