Навіть не думай дихати в сторону зла, не думай про проблеми. Будь пофігістом. Зелені канделябри з підступним поглядом не зможуть знайти тебе у дзеркальній кімнаті. Їм не важливо хто ти: геній чи дурень, мудрець чи реаліст. Їм важливо лише знищити тебе. У дзеркальній кімнаті, де всі стіни і підлога з дзеркал легше заховати своє я, втекти від власних і чужих монстриків. Їм не важливо де ти справжній, їм важливо вивести тебе з колії. Але що вони побачуть у дзеркальні кімнаті? Одну напіввбиту власними недооцінюваннями людину, чи сотні беземоційних людинок? Чи, може, ці монстрики побачуть сотні тупих монстриків і зрозуміють що це вони і є. Хід проти істинни провальний, навіть якщо тимчасова правда на твої стороні. Чому ти ховаєшся у пустих квадратових приміщеннях? Ти намагаєшся заповнити пустоту собою? Хіба це має сенс? Тобі тебе мало? Ти не знаєш як піднятись на ноги? Тоді спочатку спробуй не стояти на колінах.
Ти ніколи не зможеш на них втекти від своїх вірних монстриків. Ти ніколи не зможеш увімкнути в житті світло бо просто стоячи на колінах не дотягнешся до включателя. Якщо в тебе немає мети, немає свого ВЛАСНОГО життя, спробуй обкуритися мудрими думками і посидіти пару днів у дзеркальній кімнаті. Якщо вона вже змогла відлякати ЇХ то тебе точно поставить на місце... А якщо не знаєш де знайти цю кімнату, то нехай твої проблєми стануть твоїми дзеркалами. Алєс ґуд.