За межею справедливості

Розділ 7

Марія

 

Перевернувшись на бік, застогнала від болю. Доторкнулася до шиї та, різко піднявшись із ліжка, відчула запаморочення. Кілька хвилин посиділа на ліжку, доки пройшло запаморочення, а потім, все ж таки зібравшись із силами, вийшла з кімнати. Шерон сиділа на дивані й слухала новини.

«...вибухи в Європі сколихнули світову спільноту...»

— Привіт! Вже прокинулася? — виключивши телевізор й повернувши голову, сказала.

— Як бачиш! — відповіла.

— Як себе почуваєш? — лагідно запитала.

Я нахмурилася від її лагідного тону.

— Нормально! — дивлячись їй у вічі, спокійно відповіла.

— Вибач за такі радикальні міри!

— Дякую за таке піклування! — хмикнула.

— Марі, — вона встала з дивану, — мені дійсно соромно за свою поведінку.

— Я вже це зрозуміла! — закотила очі.

— Послухай, — наблизилась ближче, — на даний час питання не лише в моїй кар’єрі, адже я порушила всі правила, коли розповіла тобі правду про Райта, але іншого виходу я не бачила.

— Шерон, так, можливо, розповіси, чому обрала мене? — склала руки на грудях та пильно поглянула на жінку.

Вона хитнула головою та зітхнула.

— Ти не лише професійно ставишся до своєї роботи, але передусім чутлива, доброзичлива та прониклива людина, яка справді піклується про інших людей. Завдяки твоїй співчутливості та турботливості у тебе добре розвинута здатність ставити себе на місце іншої людини та розуміти інших, і найголовніше, що ти, Марі, ледь помітно впливаєш на людей, запевняючи їх, наскільки цінними були б їхні дії у більшому масштабі. Ти допомогла мені, зробила все, щоб Пітера Адамса звільнили, так, я знаю твою історію з ним, — нахмурилася. — Скажу відверто, Райт не подарунок, він офіцер, який може стати небезпечним не лише для Адамса, але на жаль і для мого керівництва також.

Я уважно слухала Шерон. Сперечатися не було сенсу й щось доказувати також.

— Ти розумієш, що своїми діями підставила в першу чергу себе?!

— Навіть зараз ти нічого не сказала про себе! Я можу тобі довіряти?

— Ваші розвідувальні ігри не для мене! — відповіла.

Ввічливо, наскільки було сил, випроводила Шерон й, взявши мобільний телефон, знову зателефонувала Крісу й знову почула, що «абонент не може прийняти ваш дзвінок». Круто, нічого більше додати.

Пораділа тому, що сьогодні була субота, і я можу зайнятися своїми справами, а саме знайти Райта, адже я дійсно хвилювалася за нього й сподівалася, що він зміг вибратися з готелю. Але як мені його знайти? У Шерон не хотіла нічого запитувати, тому, змусивши себе поснідати, дістала документи, які вона надала, сіла на підлогу та розклала їх.

Ознайомившись, розсміялася.

Шерон, Шерон, от маніпулятор та брехуха.... нічого нового про Райта не дізналася. Варто було закінчувати гру, але я не могла покинути чоловіка, принаймні доки не знайду його, адже він врятував моє життя... вдруге.

Ну звичайно, я ще та наївна дурепа, коли думала, що Шерон принесе копію особової справи Дерека Райта з МІ5! Ха-ха.... точно наївна!

Однак поміж всіх паперів приглянувся один висновок військового психолога, датований після подій в Ефіопії. Ще раз переглянувши інформацію, знайшла на перший погляд непримітний документ, який був написаний від руки із зазначенням чотирьох різних адрес в Лондоні та двох в Уельсі. Почерк я відразу пізнала: Шерон!

Ну що ж, хоча б тут можна їй подякувати, якщо звичайно це допоможе у пошуках Райта.

Після перегляду відео зрозуміла, чому Дерек із таким негативом відноситься до психологів. Якщо коротко сказати, то під час індивідуальної бесіди я завжди звертала увагу на зовнішній вигляд, особливості поведінки, скутість чи зайва розкутість, пози, немотивовані рухи руками й ногами, часте моргання, почервоніння шкіри обличчя та шиї, підвищену пітливість, а також мотивацію, товариськість, вольові якості, що дозволяє спрогнозувати схильність до девіантної поведінки, яка, своєю чергою, може стати причиною аморальної поведінки чи навіть соціально небезпечної, а для військовослужбовців така поведінка є неприпустимою.

У ході бесіди, яка як правило будується у вигляді вільного спілкування двох співрозмовників, взаємну інформацію отримує кожен з них. Це довга та досить чутлива процедура, адже від дій військового психолога та його висновків залежить подальша кар’єра людини.

Інша вимога до проведення бесіди, яку я також використовувала — це невимушеність. Необхідно подбати, щоб бесіда проходила в спокійних і довірливих обставинах, без присутності сторонніх осіб, і не переривалася.

Я намагалася ставити питання прості й зрозумілі, хоча з військовослужбовцями інколи було зовсім по-іншому. Пригадала Пітера Адамса й здригнулася. Він відразу показав свою агресивну поведінку та небажання вести розмову, але найгірше було потім, коли я надала керівництву Адамса негативний відгук, він не лише став погрожувати, але й нацькував на мене своїх підопічних.

Від спогадів стало моторошно.

У мене ще й досі є помітні шрами на тілі від їхнього нападу. Тоді всі закрили очі на дії Адамса та його посіпак, але особисто для мене це стало справою принципу.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше