За межею справедливості

Розділ 2

Дерек

Накинув шкіряну куртку, взяв шолом та ключі й вийшов на подвір’я, де стояли гаражі. Одягнув шлем та завів сталевого чорного коня Honda CBR 600 RR. Прибув раніше зазначеного часу, а саме на центральну вулицю Лондона Стренд, яка, своєю чергою, з’єднує райони Вестмінстер, центр політичного життя з історичним та діловим центром Лондона — Сіті. Зайшов у скляне п’ятиповерхове приміщення, яке було зазначене на візитці, та швидким кроком направився далі, але мене зупинив охоронець.

— Вибачте...

— Дерек Райт до Марії Роуз Реймонд! — спокійно сказав.

Охоронець переглянув щось у комп’ютері та, піднявши голову, усміхнувся.

— Так, ви записані. Третій поверх, триста десятий кабінет.

— Дякую!

Підійшовши до зазначеного кабінету, почув шерех та жіночу розмову. Без стуку увійшов та, схилившись боком на двері, кілька хвилин спостерігав дуже цікаву сцену. Одна жінка стояла на драбині та намагалася повісити картину. Стрункі ноги, підтягнуті сідниці, які досить виділися у спідниці до колін, зелена блузка та темно-каштанове волосся зібраний у пучок.

— Елісон, так рівно? — почув досить приємний голос.

— Маріє, трішки вліво! — пискляво відповіла білявка.

— Елісон, трішки вліво було хвилину назад!

— Я взагалі не розумію, навіщо тобі ця картина?

— Елісон, я...

Вона озирнулася й, поглянувши на мене, нахмурилася.

— Картина і так рівно висить! — сказав й повільно наблизився.

— Вибачте, а ви записані? Ми ще не працюємо...

— Елісон, ми вже як п’ять хвилин працюємо, — спокійно сказала.

Білявка стиснула губи та відвернулася. Я простягнув молодій жінці руку. Вона кілька хвилин вагалася, але зрештою подала руку. Спустившись із драбини, швидко одягнула підбори.

— Вибачте, маленький робочий процес для затишку, — вона досить мило всміхнулася та забрала з обличчя прядку волосся. — Марія!

— Я знаю! — усміхнувся куточками губ. — Дерек Райт!

— Проходьте в кабінет, Дереку Райт! — знову нахмурилася.

Зайшовши у світлий та затишний кабінет, я присів на диван й поклав шолом поряд.

— Із чого розпочнемо? — розсівшись на дивані, нахабно запитав.

Вона затамувала подих та подивилася в очі.

— Розкажіть причину вашого приходу!

Я з-під лоба покосився на неї.

— Крістофер Севідж попрохав прийти до вас, — відповів.

Вона хмикнула та відвела погляд.

— Значить, причина лише у Крістофері?

— Можна й так сказати, — знизав плечима.

— Але якби ви не хотіли, то не прийшли б. Я правду говорю? — вона нахилилася вперед. — Яка ж тоді причина вашого приходу?

Ми декілька хвилин поглядом сканували один одного. Марія Реймонд всміхнулася та, вирівнявши плечі, віддалилася.

— Містере Райт, скажіть, будь ласка, які саме емоції чи почуття дають вам рухатися вперед? — закинула ногу на ногу та, склавши навхрест руки, знову запитала.

Я хмикнув.

— Відповідайте, будь ласка, на питання! — вона встала з крісла та склала руки на грудях. Я провів її поглядом та усміхнувся.

— Я чекаю вашої відповіді, — спокійно сказала та схилила голову набік.

Перевів погляд на стелю. Задумався!

— Справедливість! — через кілька хвилин відповів.

— Дуже добре! У вашому розумінні справедливість — це що?

Я повернув до неї голову та знову зустрівся поглядом із зеленими очима. Вона стиснула губи й стримано чекала відповіді.

— Поняття та відчуття справедливості, місіс Реймонд...

— Міс Реймонд! — всміхннулася.

Я оглянув її із ніг до голови та зупинився на вустах.

— Міс Реймонд, поняття та відчуття справедливості у кожного різне!

— Я це розумію! Але ви не відмовили, що саме для вас значить це питання!

— Довго прийдеться слухати!

— Якщо потрібно, я вислухаю!

Я не втримав усмішку.

— Тоді, можливо, ви скажете, які емоції чи почуття дають вам наснаги рухатися вперед?

— Зараз я ставлю питання, а не ви! — натягнуто усміхнулася.

Вона повільно обійшла диван та зупинилася позаду.

— Справедливість полягає у нормальних, людських, взаємовигідних відносинах людей, — повільно почав говорити. — Так монополія держави на владу, силу й фінанси викликає в мільйонів людей прагнення повалити такий режим несправедливого розподілу влади. Революції, класові протистояння потрібні, щоб відновити справедливість і повернути кожному права й свободи на власне волевиявлення в прийнятті управлінських рішеннях, потрібні, адже проти людей, що не згодні віддавати свої від народження владні повноваження, держава чинить насилля, щоб придушити непідкорених!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше