Ліа ніколи не вважала своє життя особливим.
У ньому не було гучних подій, які зазвичай потрапляють у новини, і не було героїчних моментів, про які пишуть у підручниках. Воно складалося з дрібниць: ранкової кави, яка завжди трохи остигала, недочитаних повідомлень, випадкових поглядів у транспорті й думок, що чомусь завжди приходили пізніше, ніж потрібно.
А ще — з креслень. Безкінечних планів, ліній і прямокутників, які вона малювала майже механічно, ніби намагаючись впорядкувати не лише простір, а й власні думки. Планування для Лії було не просто звичкою — це був її спосіб дихати, тримати контроль над тим, що всередині давно хотіло розсипатися.
Але саме з таких дрібниць і починається історія, яка змінює все.
Ліа не знала, що одного дня її звичний світ почне тріщати по швах — тихо, непомітно, майже лагідно. Спочатку це будуть дивні збіги, потім — люди, які з’являються ніби випадково, але говорять надто влучні речі. А згодом — вибір, від якого не можна відмахнутися.
Вона ще не знала, що деякі зустрічі не бувають випадковими. І що інколи найважче — не втекти від інших, а нарешті почути себе.
Ця історія починається не з події.
Вона починається з відчуття, яке Ліа довго не могла назвати.
#4621 в Любовні романи
#2148 в Сучасний любовний роман
#484 в Молодіжна проза
Відредаговано: 29.04.2026