Друже вибач, але зараз вона моя/ Мг... Помрій це її вибір

Аргос

До мене підбігла якась чотирилапа істота і стала облизувати мої сині пальці на руках. Схоже це перша річ яку я тут терпіти не збираюсь. Хоча якщо подумати... Це друга річ є і поки що буде. А перша річ розмови Клари з Пено. Його явно що шукатимуть, а мене легко замінять, бо я не такий важливий як він. Пено усе легко завжди отримує і отримував, а зараз доля насміхається з моєї впертості, бо ,,найкращому другу нічого не шкода''. Йому можна пробачити усі ті халепи, пригоди в які ми разом влипли, але не цей момент зараз...

Що це зі мною? Таке відчуття наче, щось зачепило за те що, я ніколи раніше, так сильно не відчував. Щось ніби не хочу відпускати ту землянку з виду, ніби вона якась не така... Інших я відпустив так легко, а Клару навіть не хочеться... Зараз хоч і інші проблеми маю, але зараз все зупинилося, бо вона здається мовчала цілу вічність коли вона нарешті сказала:

- Скажи щоб дав оглянути свою ногу, бо... - не давши їй договорити втрутився Пено.

- Бо впертий - він хихикнув. - Не звертай увагу, він завжди такий коли якісь проблеми, чи не в настрої, чи...

- Пено, - буркнув я. - Ліпше помовч, бо подальший план щоб вижити тут в нас повинен бути.

- Аргосе, план можна і потім вигадати, а зараз  виконуй прохання красунечки. Чи ти не робиш, бо соромишся чи сподобаєшся їй... - і Пено зробив дурнувату посмішку в тоні ,,Друже ти часом не закохався?''

- Нічого не соромлюсь. Та й з чого ти взяв це? А може просто я обережний - як же бісить цей допит ліпше він ще трохи подрімав, але не допитував, бо я знаю його здатність розв'язувати будь-кому язика.

- Ну, як знаєш друже - дивно примружившись сказав Пено. - Але все-таки дай їй до себе торкнутися, в неї ніжні руки - він по-дурному посміхнувся до мене.

Гаразд, вона його оглянула ,але якого біса Пено це сказав. Як же це мене взбісило, але я не показую емоцій, бо нащо йому знати що провокація вдалася.

- А може... - починаю знову, але Пено мене перебиває і це вперше я реально радий цьому.

- А може просто дозволиш їй - і той лукаво посміхнувся.

- Зі мною все добре - намагаюсь я підвестись, але не можу, бо біль в нозі це щось нестерпне і ві цього впав на те місце де сидів.

Клара

Як малі діти, їй-богу. Один впертий не хоче щоб я допомогла, а інший набрид своїм ,,красунечка''. Ну окей, приємно, але з часом набридає, коли сто раз за розмову вживати одне й те саме. Як це бісить, але вони прибульці і я маю бути обережною, бо невідомо що мені чекати від них. 

- Ну гаразд - бурмоче Аргос собі під ніс, що ясно не хоче аби я це робила.

Я присіла біля нього, розпрямила його ногу, зняла чобіт та побачила що в нього вивихнута щиколотка. Нічого серйозного та все ж... Щоб вправити її треба мати щось холодне, а потім перемотати щоб не було набряку, хоча... щось подібне маю, чи правильніше кого...

Я підкликала свого пса.

Пено

Оце так комедія. Аргос жахається ту землянку, як нашого домашнього кракена. Ну гаразд, тваринку є чого боятись, але цю дівчинку... Ну максимум в принцеси віддати, що наші їй позаздрили б.

О прикольний момент, Аргосову ногу облизує та істота. Хі-хі він схоже ледь не вмирає з жаху з того дійства, а я ледве не сміюся в голос. Чого боятися того малого курдупеля? Мале, худе і лише скавулить. Ладно ще кракена боятися, він великий, що більший за палац, а ця істотка хіба що по щиколотку. Аргос старався не показувати страх, а хоча він і не вмів його показувати... Чи міг...

Але що це? Аргос і не звертає увагу на істотку, а дивиться...  На землянку? Із вогником в очах? Та ще й веде себе спокійно? Аргосе, Аргосе, Аргосе...Дівчата мовчунів не люблять, а бути героїнею врятувавши життя комусь...Ти схоже йдосі не знаєш, як сподобатись дівчині. Вибач, друже, але тобі ще не час фліртувати з красунечками. Але потримати її під своїм наглядом...Гм... А хоча... Є краща ідея... Вдати що мені зле, а потім поцілувати її... Непогана, можна спробувати. Навіть момент підходящий...

Такс... Вона перемотавши ногу Аргоса, а потім підвелася. Я стою під деревом і ...

Аргос

- Ой щось голова паморочиться... - каже Пено тримаючись за дерево, а потім ледве не падає, бо його підтримала Клара своїм плечем.

Та щось дивне раптом стало відбуватися. Він прокинувся та обійняв дівчину за талію. Клара не робила це у відповідь, зате на томість показала три жести за спиною: долоня, загнутий великий палець і кулак. Від цього підскочила та істота, що лежала на моїх ногах, дівчина відштовхнула Пено, а потім на нього накинулось те звірятко, що звалило його з ніг. А з виразу обличчя друга можна було визначити, що зараз запахне великим ділом під себе. 

На мить стало шкода Пено, але це він поліз першим, а щодо Клари... Я не помилився.

Вона мила, добра, з характером що не хочеться, аби хтось простягав свої руки до неї. Приємно що має когось малого,але грізного для власного захисту. Якби все було б добре я забрав би від Клари Пено і може... щось вона відчула б те що і я до неї. Здається що хоч не хоч, а треба визнати, що я закохався в цю дівчину.