Глава 9

Похмуре небо підсилювало тишу, коли колона героїв вирушала назад до столиці. За їхніми спинами залишалися руїни демонами зруйнованих ландшафтів. Навіть після перемоги над демонами герой знав, що це не кінець. Демонічна загроза ще панувала над зовнішнім світом, і жодна людина не наважувалася оселитися за межами захисного купола.

Коли вони наблизилися до купола, Куля знову порушила мовчання:

— Герою, хоч ми і знищили полководця демонів, їхня загроза залишається. Портал активний, і, хоча напади можуть стати рідшими, ми не можемо гарантувати повної безпеки.

— Я це знаю, — відповів герой, зиркнувши на блискучий бар’єр купола, що виднівся на горизонті. — Але зараз наш головний ворог — король. Якщо ми дозволимо йому атакувати, все, що ми побудували, буде зруйновано.

— Погоджуюсь. Але ви розумієте, що ця війна виснажить ресурси, які ми могли б спрямувати на зміцнення оборони від демонів?

— Ми не маємо вибору, — різко відказав герой. — Якщо не зупинити короля зараз, він повернеться до старих порядків, і ми втратимо більше, ніж кілька ресурсів.

Куля на мить замовкла, а потім промовила:

— Тоді нам потрібно підготуватися до найгіршого. Якщо людство знову об'єднається під куполом, ми повинні забезпечити їхню безпеку за будь-яку ціну.

Вони в’їхали в купол, і герой побачив знайомий пейзаж столиці. Місто кипіло життям, але кожен знав, що невдовзі на них чекає ще одна битва.

На нараді з командирами і радниками герой уважно слухав доповіді про стан міста.

— Ми вже почали посилювати оборону столиці, — доповів один із командирів. — Але наші ресурси обмежені. Виробництво щитів і нової зброї триває, проте король може атакувати раніше, ніж ми очікуємо.

Герой похитав головою.

— Ми повинні бути готові. Демони можуть відновити сили, але ми маємо бути впевнені, що за куполом є місце, яке вони не зможуть захопити. Ця битва — не лише за наші життя, а й за наше майбутнє.

— І за межами купола, поки що, ніхто не живе, — додала Куля через комунікатор. — Ми виграли битву, але не війну. Ми повинні продовжувати рухатися вперед.

Герой поглянув на зібраних командирів.

— Ми довели, що можемо подолати навіть найсильнішого ворога. Настав час довести, що ми можемо захистити те, що здобули. Починаємо підготовку.

Всі схвально кивнули, розуміючи, що вони повинні продовжувати боротися заради майбутнього людства.

Місто кипіло активністю. Кожен куточок столиці перетворився на майданчик для підготовки до майбутньої битви. Солдати тренувалися на спеціально облаштованих полігонах, інженери модернізували оборонні стіни, а в майстернях гучно працювали станки, виготовляючи нову зброю та обладнання.

Герой уважно оглядав карту міста разом із командирами.

— Ми зміцнили всі основні входи до міста, — доповідав один із командирів, вказуючи на укріплення біля головних воріт. — Барикади з вібро-матеріалів витримають будь-який натиск, а плазмові турелі контролюватимуть основні підходи.

— А що з евакуацією цивільних? — спитав герой, спрямувавши погляд на частину карти, позначену житловими кварталами.

— Вони евакуйовані до внутрішніх бункерів. Їх охороняє спеціальна група, оснащена найкращою зброєю.

Герой кивнув і перевів погляд на кулю, яка висіла поруч на екрані комунікатора.

— Що ти можеш додати?

— Наші системи моніторингу виявили активність у ворожому таборі. Король не відступить, — почала вона. — Його війська готуються до масштабного штурму. В їхньому розпорядженні близько 30 тисяч солдатів, 50 магів і незначна кількість бойових машин. Але це не проблема. Ваші переваги у вогневій могутності забезпечать вам вирішальний успіх.

— Ти надто впевнена, — буркнув герой.

— Це не впевненість, а розрахунок, — відповіла Куля. — Проте король може скористатися хитрістю, щоб проникнути всередину. Раджу посилити патрулі біля північної стіни, оскільки це найслабше місце.

Герой кивнув і віддав відповідний наказ.

На центральній площі зібралися загони бійців. Герой обійшов їх, оцінюючи готовність. Кожен солдат був озброєний сучасною зброєю: плазмовими автоматами, вибромечами і щитами з інтегрованими енергетичними бар’єрами.

— Увага! — звернувся він до солдатів. — Сьогодні ми стоїмо на порозі великої битви. Це не просто оборона нашого міста — це боротьба за майбутнє. Ми не маємо права програти! Пам’ятайте: у нас є те, чого немає у них — рішучість і єдність.

Солдати вибухнули схвальними вигуками.

Куля додала через комунікатори:

— Пам’ятайте, кожен з вас — ключ до нашої перемоги. Разом ми створимо майбутнє, яке неможливо буде знищити.

Герой стиснув кулаки, вдивляючись у горизонт. Попереду чекала битва, що мала вирішити долю купола і нового світу.

Перші промені сонця підсвічували обриси столиці, коли Куля повідомила тривожну новину:

— Виявлено масштабний рух ворога. Основна група королівської армії наступає з іншого напрямку, щоб відвернути нашу увагу. Проте аналіз показує, що їхні реальні сили в три рази менші, ніж заявлено. Це спроба приманки.

Герой задумався, стоячи на стінах столиці. Він зняв шолом і глибоко вдихнув прохолодне ранкове повітря.

— Якщо вони розраховують, що ми повіримо в їхню приманку, то це їхня помилка, — сказав він. — Але навіть невелике військо здатне завдати шкоди.

Герой звернувся до своїх солдатів:

— Підготуйте гучномовці. Я звернуся до їхніх солдатів.

На полі бою лунали слова героя, посилені через дрони з динаміками:

— Солдати короля! Я звертаюся до вас. Погляньте на свою ситуацію. Ви йдете в бій проти тих, хто переміг наймогутнішого полководця демонів, а що зможете зробити ви? Ви ж бачите, що ця битва приречена. Подумайте про своїх родини, про своїх дітей і дружин. Чи варто проливати кров за того, хто цінує лише себе?

Його голос був чітким і рішучим, але в ньому відчувалося співчуття.

— Здайтеся, і я обіцяю, що ви зможете повернутися до своїх сімей. Ми не хочемо цієї війни, але захищатимемо своє майбутнє.