Розділ 37

Сполучені Штати Америки, Лонг Айленд, штат Нью-Йорк. 2019 рік

""зелене сяйво""

Логан опинився у вітальні дома, в якому жили брати. В будинку було порожньо. Майже. Хлопець підійшов до вікна, побачив чорний Форд Мустанг. Озирнувся і почув звук кроків, подумав, що друзі вже тут. Не встиг він нічого зрозуміти, як позаду на нього налетів чоловік. Він закував його в наручники і вивів надвір, де на нього чекала машина поліцейських. Логана посадили на заднє сидіння автомобіля, він почув звук мотора і машина рушила. Коли авто від'їжджало від будинку, Логан помітив зелений спалах у вікні будинку, з якого його щойно вивели. Хлопець розумів, що йому вже ніхто не допоможе, коли решта повернеться додому, його вже там не буде і вони подумають що він їх не дочекався. Логан змирився з тим, що він просидить за ґратами більшу частину життя своєї маленької доньки, що можливо вона і не згадає його, коли той вийде на волю. Його життя закінчено, але він ще зможе побачити свою доньку через багато років, тільки ця думка його зараз заспокоювала.

***

""зелене сяйво""

В будинку Колінзів з’явилися Том, Софія, Браян та Келлі.

- Логане! - крикнув Том - Де ти? Ми повернулися.

- Він повинен бути десь тут, він обіцяв нас дочекатися - сказав Браян.

- Може він не хотів наражати нас на небезпеку - сказала Софія - Можливо він повернувся додому, щоб востаннє побачити свою доньку.

Друзі стояли на кухні і не розуміли, чому Логан їх не дочекався. В іншій кімнаті вони почули звук кроків, на мить вони подумали що це він і Том попрямував у бік звідки лунали кроки. Він вийшов до вітальні. Біля дивану стояв чоловік у смокінгу і тримав у руці пістолет. Він глянув на Тома здивованим поглядом.

- Ні ні ні, Я вбив тебе - сказав чоловік - Я бачив на власні очі, як ти лежав мертвий. Ти був у труні, коли Я повернувся сюди знову...

- Це ти - крикнув Брайан - Ти вбив...

Не встиг Браян доказати, як раптом людина направила пістолет на нього і вистрілила. Браян не відчув болю, але побачив, як Том лежить біля його ніг у крові і не рухається. Браян дістав свій пістолет і вистрілив у людину, яка щойно стріляла в Тома. Він вистрілив один раз і потрапив у живіт, людина впала на диван, але Браян не зупинявся, він вистрілив ще й ще. Чоловік у смокінгу лежав мертвий, але Браян був дуже злий, він стріляв, поки не спустошив всю обійму у своєму пістолеті. Софія зі сльозами сиділа на підлозі і тримала руку Тома, що лежав і не рухався. Келлі схопила телефон зі столу і почала набирати 911. Почулись гудки.

- Допоможіть - у сльозах говорила Келлі - Людина вмирає, вогнепальне поранення. Лейк авеню 18, будь ласка швидше...

Швидка та поліція були вже в дорозі, але Том не виказував ознак життя, Браян нахилився до нього, приклав палець до його шиї і зрозумів що він не дихає.

- Де спис!? - кричав Браян у якого почали текти сльозу - Де цей бісів спис?

Софія витягла списа з-під Тома і закричала. Вона схлипувала і била кулаками по підлозі, поки на ній не залишились сліди крові. Браян відтягнув дівчину і обійняв. Подивився на спис. Кристалів у ньому не було, сам спис був переламаний на дві частини. Мабуть куля зачепила спис коли в Тома вистрілив той чоловік, чи вони зникли якимось іншим способом. Було не зрозуміло, та і не час з’ясовувати. Келлі вибігла на звук сирен надвір. Ззовні стояли автівки швидкої та поліції, лікар вибіг із карети швидкої та попрямував до будинку, біля якого стояла Келлі. Медик забіг всередину і нахилився над Томом. Поліцейський, що зайшов до будинку, підійшов до Браяна і почав його розпитувати про те, що сталося. У всіх були приголомшені обличчя, дівчата плакали. Софія схопила те, що залишилося від спису і попрямувала до виходу.

- Ти куди? - Запитав Браян.

- Я не можу тут залишатися - відповіла Софія. - Я маю щось зробити, це все через мене.

- Ні - крикнула Келлі - Ти повинна залишитися з нами. Том хотів би цього, це буде егоїстично, якщо ти навіть не прийдеш на похорон.

- Ти не розумієш? - кричала Софія - Я не можу бачити його таким, через мене його вбили, через мене ваше весілля зіпсоване. Я все зіпсувала своїм приїздом і маю поїхати, щоб все не стало ще гірше. Я знайду спосіб повернути Тома, Я вам обіцяю.

Софія вийшла з дому, не попрощавшись та пішла на зупинку. Вона сіла на лавку і схилила голову, закривши обличчя руками. Через дві хвилини приїхав автобус. Дівчина сіла на заднє сидіння і той рушив в невідомому напрямку. Софія бачила як Тома загрузили до швидкої та повезли до лікарні. Браян і Келлі стояли посередині дороги, їх обличчя були бліді і вологі від сльоз. Вони залишились зовсім самі у цьому проклятому будинку.