Розділ XXXV

Згодом, віз під'їхав до маєтку на краю лісу. Будинок був великий та красивий, збудований з дерева та каміння. За будинком вигулькувало маленьке озеро, оселя Кроулі виглядала доглянутою.

- Ми приїхали - радісно крикнув Кроулі - Вилазьте, мені треба нагодувати коней. Проходьте в будинок, чекайте мене на кухні, Я швидко.

Кроулі повів коней за будинок, решта увійшли у середину. Будинок всередині дуже гарний, люди що жили тут раніше, були дуже заможні. Друзі посідали на стільці навколо великого дерев'яного столу на кухні. Кроулі нагодувавши коней, зайшов на кухню і почав обшукувати ящик біля вікна.

- Ось він - вигукнув Кроулі, і поклав спис на стіл перед Томом.

Том здивовано поглянув на іншу частину списа. Це була дерев’яна палиця, обламана по середині. На іншому кінці було вістря списа. На вістрі був маленький кристалик.

Хлопець узяв свій спис, підніс його до іншої частини. На диво їх наче притягувало магнітом один до одного.

- Коли Я зник з Італії, то завжди думав про тебе — Кроулі дивився на Рубі — Я не міг спати, не міг їсти. Від нервів навіть схуд на п’ять кілограмів.

Том покрутив спис у руках, склав його докупи. Коли частинки склались, спис завібрував. Кристали засвітились трьома кольорами одночасно.

- Це дуже дивно - відповів Том.

- Люди, ви може їсти хочете? - Кроулі звернувся до всіх.

- Я б не відмовився – усміхнувся Браян.

- Томе, відклади до завтра, усі втомились — сказала Рубі — Давайте зробимо відпочинок.

- То чого ж ви мовчите? У мене повно їжі, Я живу один і вона просто пропаде, якщо не з'їсти це все вчасно.

Кроулі відкрив кришку льоху, що знаходилася серед кухні в підлозі і спустився вниз по сходах. Він вийшов з повним ящиком продуктів, там було в'ялене м'ясо, молоко, овочі та багато іншого. Кроулі виставив усе це на сусідній стіл і почав нарізати їжу та складати її на тарілки.

- Пригощайтеся - сказав Кроулі, розставляючи тарілки біля кожного - Що питимете? Бурбон, скотч?

- А є щось безалкогольне? - Запитала Келлі.

- Можу запропонувати молоко або виноградний сік.

- Чоловіче, ти взагалі впевнений, що хочеш повернутися додому? - спитав з усмішкою Браян - У тебе тут наче шикарне життя.

- Я тут зовсім один, Браяне - посміхнувся Кроулі - Якщо ви згодні залишитися тут зі мною, ми можемо жити тут всі разом.

Кроулі спустився в льох і вийшов із банкою виноградного соку, який він зробив сам. Том усе ще крутив спис у руках, не розуміючи, як він тепер буде працювати. Друзі захопилися їжею, все було дуже смачне, вони давно так смачно не їли. Том помітив на руці Кроулі дивний наручний годинник. На годиннику було гравіювання піраміди з оком всередині. Також, там була присутня лише одна стрілка.

- Твій годинник - сказав Том — Де ти його взяв?

Кроулі зняв годинник і протягнув його Тому.

- Я його виграв у покер, дивна була ситуація...

- Ти пам'ятаєш у кого ти його виграв?

- Звісно, таке забудеш - усміхнувся Кроулі - Ви зараз офігієте, у Франкліна ...

- Бенджамін Франклін? - Здивувався Том - Ти серйозно?

- Так, Я сидів у барі і побачив його за барною стійкою - гордо розповідав Кроулі - Потім мені запропонували партію в покер і він приєднався до нас. Дивись тут навіть гравіювання "Бенджаміну від Д. Вашингтона", але біда в тому, що ця стрілка не ворушиться, вона стоїть на місці.

- Тримай - Кроулі простяг годинник Тому - Нічого незвичайного, просто не робочий годинник.

- Кроулі, тебе не здивувало - сказав Том - що тут лише одна стрілка. Вона вказує дату, а не час. Тому вона і не рухається, зараз 1821 правильно? Вона зрушиться лише наступного року.

Очі Кроулі округлились.

- Жодного разу не бачив такого — здивовано сказав Том.

Том осушив склянку з віскі. Випадково впустив спис. Той, вдарившись вістрям об підлогу видав дивний звук. Наче це був ультразвук. З пащі вовка випромінювалось синє сяйво, воно попрямувало вперед себе і охопило склянку, яку Том поставив на стіл. За секунду склянка зникла і залишила по собі легке червоне сяйво.

Друзі були шоковані. Том винувато подивився на друзів. Потім на місце, де була склянка.

- Що це в біса було? - Том дивився на спис і не зводив з нього очей.

- В тебе вийшло!!! - Зрадів Кроулі.

- Я так не думаю. Я нічого не зробив, спис просто вдарився об підлогу і...

Браян осушив свою склянку і підійшов до брата. Узяв спис з його рук.

- Я заберу, поки ти когось не вбив. Мабуть так він і працює. Коли цілий.

Очі Кроулі сяяли, він так довго хотів додому і нарешті випав шанс. Він наблизився до братів. Поставив свою склянку з бурбоном навпроти Тома.

- Давайте проведемо експеримент. Том набери координати цього будинку, на годину у минуле.

Кроулі відійшов у іншу кімнату і повернувся зі старим атласом із шкіряною обкладинкою. Погортав його, зупинився на Брукліні. Провів пальцем по карті, щось шукав.

- Ось. Мій будинок. Треба вичислити координати...

Браян підійшов до атласу, подивився на нього з секунд десять. Взявши в Тома спис, покрутив кільце. Увів координати. Він направив спис на склянку, таким чином, що б вовча паща дивилась прямо на неї. Стукнув списом об підлогу і навів спис ближче до склянки з віскі. Спис знову осяяв кімнату синім спалахом. За секунду, склянка зникла і лишила по собі зелений спалах. Вийшло, склянка перенеслась у майбутнє. Очі людей були широко відкриті, так само як і роти.

- Я такий радий, що вас зустрів - сказав Кроулі - Ви навіть не уявляєте, як самотньо мені тут було.

- Справді - сказала Рубі - Якби не ви, Я зараз була б мертва і похована десь у Римі, ми ніколи б не побачилися з Кроулі. Ми — ваші боржники.

- Не варто - сказала Софія - Ви зробили б так само.

Рубі стало трохи не по собі після слів Софії, їй було соромно за ту пропозицію, яку вона пропонувала Кроулі.