Египет, Луксор. 2019 рік
2 дні назад
Том і Браян опинились у Луксорі в той момент, коли Софія намагалася обікрасти Тома. Вони стояли на відстані, спостерігаючи за тим, як все відбувається.
- Браяне, вона не повинна мене побачити. У той момент, коли вона зайде в гробницю, ти повинен затримати Софію – нервовим голосом сказав Том.
– Без проблем, де вона? - крикнув Брайан.
Брати пішли до будівлі, з якої мав вибігти Том із скіпетром Клеопатри. Том сховався, а старший брат залишився чекати на Софію.
Трохи почекавши, Браян побачив, як з будівлі вийшла вродлива дівчина в прозорій накидці, яка хотіла зайти за будівлю.
Браян спостерігав як дівчина з’явилась на горизонті. Хлопець вийшов із закутку і попрямував до Софії.
- Привіт, красуне - усміхнувся Браян - Не мене шукаєш?
Софія смикнулась і перевела погляд на Браяна.
- Привіт. Ми хіба знайомі? - Софія трохи злякалась різкої появи хлопця — Хлопче, у мене тут дуже важлива справа, ти не міг би погуляти в іншому місці.
- Вибач але ні. Ти шукаєш спис Клеопатри? - Браян уже нервував, Том вибіжить з хвилини на хвилину.
- Ну, по перше не спис а скіпетр — Софія злякалась ще більше, але не виказала це - Звідки ти про нього знаєш?
- Не знаю навіщо він тобі, але ти його не отримаєш - Браян не знав що робити - Агент Расел Форд, ви затримані за проникнення на приватну територію археологічних розкопок.
Старший брат миттю показав свій гаманець з посвідченням водія дівчині, сподіваючись, що вона повірить у його маячню і дуже швидко його прибрав, аби вона не встигла щось побачити.
Софія дуже злякалася. Вона навіть не подивилась у бік гаманця, дівчина дуже перенервувалась через те, що все пішло не за планом. Раптом, невідомо звідки вона витягла залізну трубу і вдарила нею Браяна по голові. Софія розвернулась і почала бігти в інший бік.
- Агхх - Браян впав на землю від удару залізяки.
Софія рушила вперед, намагаючись втекти від хлопця. Браян розгублений її реакцією, швидко оговтався і рушив за нею, намагаючись відновити контроль над ситуацією. Том спостерігав за цим здалеку і вирішив допомогти наздогнати втікачку, але з іншого боку, що б його не побачили. Браян був настільки рішучим, що навіть не зупинявся. Проте, Софія була відчайдушною і швидкою. Вона раптово побігла в інший бік, побачивши відблиск сонця за відкритими дверима будівлі. Браян був на відстані кількох кроків за нею, але вона вже наближалася до дороги де їздили авто. Том побачивши, що Софія майже виграє цю гонку, вирішив втрутитися. Він випередив Браяна і побіг до неї, хлопець протягнув свою руку, щоб ухопити дівчину. Софія здивовано глянула на нього мигцем, і Том встиг вимовити:
- Софіє, стій! Ми хочемо тобі допомогти!
Дівчина на мить сповільнила біг, збентежена тим, що він назвав її ім'я. Це дало Тому і Браяну шанс підійти ближче. Але стрибнувши уперед, прямо перед автомобілем який проїжджав, вона зникла з поля зору.
- От сволота, пішли, треба повертатись — сказав Том - Я вже мабуть вийшов зі скипетром.
- Вона з усіма так знайомиться? - прошепотів Брайан - Чим це вона мене?
- Не знаю, Браяне. У мене було таке ж питання, при нашому з нею знайомству - посміхнувся Том - Повертаємось додому, сподіваюся ми все виправили.
Синій кристал вже встиг перезарядитись. Том покрутив кільця і виставив їх у положенні додому. Він натиснув на зелений кристал.
""зелений спалах""
#2879 в Фентезі
#710 в Міське фентезі
#1613 в Сучасна проза
подорожі у часі, подорожі світами, пригоди гумор кримінал фантастика
Відредаговано: 06.07.2025