За Лаштунками автобіографічна проза (мемуари)

Розділ 25

-У нас? Ми спілкуємось і ти це знаєш.

-Так знаю, знаю звісно. А про те що він п’є ти та-

кож знаєш?

-У сенсі п’є? Маєш на увазі трохи на якісь свята,

чи що це за …

-Надь, він здається що вихідних не відлипає від

пляшки. Я тут зі своїми братанами говорив, то

вони сказали що він з клубу за ручку з однією дів-

чиною виходив, ти її знаєш.

-Що ти таке кажеш!!!

-Він… Надь, я просто мусив це сказати бо не знаю

як там у вас але ти моя двоюрідна сестра, ти мені

важливіша ніж він хоч ми і братани, все життя

були і будем.

-Я тобі дуже вдячна що ти не приховав це. Ти… ти

зробив все правильно.

-А знаєш, він паскуда, він бляха наламав достат-

ньо дров. Він цього хотів. Бляха, хотів щоб ми роз-

сталися. Він мене ревнував напевно з самого по-

чату а то і до того, він сталкерив мене, досі підпи-

саний на колишню, і ще знаєш що він наробив, він

бляха посмів підняти голос на мене, скомандував

відкрити показ екрана та показати всі мої перепи-

ски, де все було чисто. Він вже зовсім з глузду

з’їхав.

Подобається

#511 в Різне
#470 в Молодіжна проза

Відредаговано: 27.03.2026