Розділ 16

Мій перший щоденник. На перших сторінках на-

мальовані три людинки, по центру мама та по сто-

ронах я і мій брат. Наступна сторінка «вага: 42,5.

Тоді все почалось. Не зовсім тоді проте це було

неминучим. В середовищі людей які слухають але

не чують, приказують вчитись але не пояснюють

що таке вчитись, не було сумніву що доброго ні-

чого не вийде.

-Треба рахувати калорії. Я так схудла перед випус-

кним.

-А яка була твоя максимальна вага?

-Не хочу згадувати ті часи, але тоді я важила 62 кі-

лограма.

-Якось, я себе довела до такого стану що їла та

блювала. І це повторювалось декілька днів підряд.

Я нездужала, в лікарні просиділа, це спрацювало,

я схудла тоді але потім, особливо за зиму набрала

назад.

-Яно, це жахливо що ти пережила, співчуваю.

Давай зробимо селфі для Ванесси.
До речі ми з нею спілкувалися недавно, вона ка-

зало що літом приїде до дому на якийсь час.

Коли ти у відчаї, будь-яка ситуація може вийти з

під контролю. Що тебе рятує? –Надія. Проте коли

і надії вже не лишилось, настає байдужість.

«додав(ла) вас у «Близькі друзі»

А що тепер, це був твій перший крок? Тоді мій на-

ступний.

«додати в «Близькі друзі» користувача ***»

Справу зроблено. Тільки посмій і цього разу впа-

сти раніше пострілу.

-Чим допомогти? Може я візьмусь за салат?

-Так, в холодильнику візьми все необхідне. Мо-

жеш пізніше підійти допомогти з пасочками?

-Без проблем. А цього року в нашій церкві будемо

святити?

-Так. Думаю десь о третій годині не раніше, пі-

демо і ми, щоб довго не чекати.

Це буде брехнею якщо я скажу що десь у глибині

душі я не сподівалася там побачити його, того

року вони разом, то чи прийде він сам? Знаючи що

я там обов’язково буду?
Було б добре хоч один день відпочити від калорій,

просто їх не рахувати. Але я ж знаю до чого це

призводить. Замкнуте коло. Хоча, мені тепер одна-

ково, я собі літала в хмарках ставлячи на те що

Максим мене хоч раз прокатає на своєму мотоци-

клі, треба спуститись з небес і зрозуміти що цього

не буде. Я не розрахувала те що розійдусь з ним

так ще й з власної ініціативи, тому плач і страждай

від того що ти знову обпіклась. Нема для кого ок-

рім себе слідкувати за фігурою, а собі ніби і так

добре. Десь по середині. Так, я завжди недостат-

ньо гарна, розумна та цікава і навпроти. Завжди є

хтось хто краще мене та гірше, завжди недооці-

нена, завжди за крок до провалу або успіху.