Розділ 15

Ти. Ти – ніколи не був мені байдужим. Хто ти те-

пер?

-Якщо дощ закінчиться, виходимо.

-Домовились.

Місце яке нагадує свято, розмови з новими

людьми, перше місце яке спадає на думку коли хо-

чеш десь посидіти коли в селі, розливним фраго-

ліно та посміхніться на раз, два - три. Та твої очі,

коли рік тому ти сидів навпроти мене на дні наро-

джені. Ти той з ким нас доля все зводила та розво-

дила як би це трагічно не було, і кожного разу ми

не сходились, та тримались на відстані, а фантазія

брала верхи над нашими розумами.

Якщо це було справжнє кохання – ми ще зустріне-

мось.

-Ви вже вирішили що замовите?

-Так, дві шаурми та сирні палички, будь ласка.

Сидіти тут з тобою, з тою котра колись вчинила

дуже мужньо, було прекрасним. А ще прекрасно

що я в хороших стосунках з твоєю сестрою.

-Уявляєш як вона з ним вчинила. Це ж треба насті-

льки бути без чуттєвою. -Мені так шкода його, я була в дуже схожій ситуа-

ції недавно, розумію його як нікого іншого.

Але не зрівняти ніколи два місяці та два роки, хоча

не обов’язково довго зустрічатись щоб по справж-

ньому розбили серце, можна по вуха закохатись і

за тиждень та розлюбити за мить. Але моя най

улюбленіша теорія: кожна людина з’являється в

твоєму житті через якусь причину. І якщо йому су-

дилось залишитись – він ніколи від тебе не піде а

якщо ні, тоді він був в твоєму житті тільки щоб на-

вчити чомусь. А що якщо судилось, підписатись

на мій обліковий запис через стільки років, знаючи

тебе це не з проста. Тоді, для чого ти з’явився в

моєму житті знову?

-А скільки ти важиш? Я так хотіла б схуднути.

-Останнім часом 55 приблизно, не в кращій своїй

вазі проте вже двічі відвідала зал. Я погладшала за

зиму.

-А скільки взагалі разів на день ти їси? В чому сек-

рет?

-Ніякого секрету немає, я схильна до повноти тому

я не та котра підкаже щось дійсно дієве коли сама

в пошуку. Яно, ми могли б якщо в тебе буде мож-

ливість записатись разом в зал , тренуватися та мо-

тивувати одна одну. Як там справи з грошима? -Я б так цього хотіла. Я б дуже хотіла, от якби я

записалась ще два роки тому або щонайменше пів

року тому то тепер була б худою. Але грошей пос-

тійно бракує, треба знайти де вигідніше коштува-

тиме абонемент та накопичити грошей . Коли тобі

дванадцять ти не в тому становищі щоб керувати

своїм оточенням, ти захищаєшся та втікаєш від

проблем, але далеко не втечеш, та таки пару кіло-

метрів можеш пробігтись…