Ідеальна дружина для шейха

Ранок для Ані розпочався із звичної конспірації. Нічого не підозрюючи, що в цей самий час у кабінеті Шахіна її життя розкреслили наново, вона вислизнула з маєтку під приводом того, що тітонька Амаль нібито відправила її в місто у справах — забрати речі з хімчистки та виконати дрібні доручення.
Насправді ж дівчина швидко дісталася кав'ярні де трудилася, розносячи гарячу каву, спритно прибираючи столики та з легкістю приймаючи замовлення від відвідувачів . Дівчина доброзичливо посміхалася гостям і мала піднесений настрій.
На зміні також була її подруга. Раптом 
з кишені Соні телефон видав характерний дзенкіт монетки , і дівчина радісно сплеснула в долоні:
— Та ти шо, грошики прийшли! — Вона з усмішкою перевела погляд на Аню й грайливо підморгнула: — Ну шо Анюто  на що витратиш свою першу зарплату? Може, придбаєш нову сукню для побачення з тим красенем?
Аня ніково усміхнулася й віджартувалася:
— Ні, які сукні... Я збираю кошти, щоб найняти гарного адвоката й спробувати витягти батька з в’язниці.
Соня миттєво зняла грайливий тон і співчутливо подивилася на подругу:
— Тю-у, а чого ж ти мовчиш? Я тобі допоможу! Додам зі своїх, скільки не вистачає.
— Соня, ні, ти що... — почала було заперечувати Аня, але дівчина її рішуче перебила.
— Навіть слухати не хочу! Віддаси, коли зможеш.
— Дякую... Ти найкраща подруга у світі, — зворушено мовила Аня.
У цей момент двері кав'ярні відчинилися. Соня виокремила постать у проході й ліктем легенько штовхнула Аню в бік:
— О, а он і твій ненаглядний!
Аня скромно посміхнулася, відчувши, як щоки знову заливає гарячий рум'янець після спогадів про минулу ніч:
— Соню, припини... Він не мій.
Але Алекс уже рішуче крокував до стійки. Його обличчя сяяло неприхованою радістю, щойно він зустрівся поглядом із дівчиною.
— Привіт! — перебиваючи всі розмови, мовив він із палким захопленням у голосі. — Солю, можна з тобою поговорити?
Соня швидко підхопила ініціативу й  легко підштовхнула Аню :
— Іди випий кави, у тебе якраз перерва!
Аня слухняно зняла фартух, поправила волосся й разом із сяючим Алексом попрямувала до віддаленого столика біля вікна.
Алекс взяв її за долоню, і від цього легкого дотику серце Ані знову затріпотіло.
— Солю, я змушений ненадовго виїхати, — тихо мовив він, дивившись їй просто в очі. — Батько везе нас усіх до Еміратів. Сватати мою сестру.
Аня на мить заклякла, а в голові промайнув справжній буревій думок. «Аліну?! Та ні, це ж якась маячня... Їй же лише чотирнадцять, яка з неї наречена?! Може, у нього є якась інша сестра? Кузина або родичка про яку я просто не знаю?» Вона навіть уявити не могла, що мова йде про неї саму.
— Але я сподіваюся, що це не затягнеться, — перебив її мовчазні роздуми Алекс. Його голос звучав м'яко й палко. — Я обов'язково повернуся.
Він стиснув її пальці у своїх і, вагаючись лише секунду, додав:
— Соломіє... ти мені дуже подобаєшся. Після того поцілунку я тільки й думаю про тебе. Скажи, ти... чекатимеш на мене?
Аня розгублено кліпала очима, відчуваючи, як щоки охоплює вогонь.
— Та-ак... чекатиму, — тихо, але щиро відповіла вона.
— Тоді дай мені свій номер, будь ласка, — усміхнувся Алекс, дістаючи телефон. — Я хочу, щоб ми були з тобою завжди на зв'язку, поки буду там.
Дівчина надиктувала йому цифри, відчуваючи неймовірний трепет у грудях. Вони провели за столиком ще декілька хвилин, розмовляючи про всілякі дрібниці за гарячою кавою і свіжими сендвічами.
Коли час перерви вичерпався, Алекс ніжно чмокнув Аню в щоку на прощання і Аня повернулася до своєї роботи, відчуваючи, як у душі розквітає ніжне щастя.

Повернувшись додому, Аня відчинила двері своєї кімнати й завмерла. На ліжку, по-господарськи розвалившись, сиділа Аліна, а поруч із нею з кам'яним виразом обличчя стояла Ольга.
— Ой, ось і вона! — вигукнула Аліна, підриваючись на ноги. — Збирай свої манатки, завтра летимо в Емірати!
Аня розгублено кліпнула очима, перейшовши поглядом з мачухи на зведену сестру:
— А що... я теж їду?
Аліна зверхньо хмикнула, байдуже розглядаючи свій манікюр:
— Ну звісно ж. Це ж ти в нас наречена.
Аня аж відсахнулася, відчуваючи, як під ногами зникає підлога:
— Що?.. Це якийсь жарт?
У цю мить Ольга зробила крок уперед, дивлячись на дівчину з неприхованою холодністю:
— Ні, Аню, це зовсім не жарт. Тобі неймовірно пощастило, що ми влаштовуємо твоє майбутнє і ти матимеш розкішне життя.
— Але я не хочу! — голос Ані затремтів від паніки. — Це взагалі законно — отак видавати людину заміж проти її волі?!
Ольга злостиво усміхнулася, підійшовши зовсім близько:
— Ти — дочка злочинця, яка сміє говорити мені тут про закон? Запам'ятай: якщо ти чинитимеш опір чи влаштуєш істерику, твій татусь згниє в тюрмі до кінця своїх днів. А от якщо будеш слухняною і вийдеш заміж як належить... що ж, я можу подумати і найняти гарного адвоката, щоб його витягнути. Ти ж саме на це збираєш гроші в тій паршивій забігайлівці?
Аня зблідла на обличчі.
— О так, Аліна мені про все розповіла, — продовжила Ольга з отруйною «турботою» в голосі. — І про те, як ти бігаєш по кав'ярнях, і як загравала з Олександром. Тільки спробуй ще раз наблизитися до нього чи закрутити йому голову — якщо Шахін дізнається про твої дешеві фокуси, він викине тебе на вулицю, і ніякий адвокат твоєму батькові вже не допоможе.
Ольга різко розвернулася до дверей, кинувши на прощання:
— Завтра вранці ти маєш бути готова. Без зайвих звуків.

Вийшовши з кімнати Ані, Ольга попрямувала до їхніх із Шахіном апартаментів. Про роботу падчерки в забігайлівці вона вирішила чоловікові не розповідати — той одразу почне ставити зайві запитання, а їй зараз додатковий клопіт ні до чого.
Вона й без того кипіла від люті. Ольгу аж корчило від думки, що це дівчисько, яке вона ледь терпіла стільки років, вийде заміж за справжнього шейха, отримає статус вищий за її власний і купатиметься в нечуваній розкоші. І це все — завдяки їй, Ользі! Якби вона свого часу не привела її в цей дім, жила б ця Аня зі своєю божевільною старою бабцею в злиднях і забутті.
Зайшовши до кімнати, Ольга підійшла до чоловіка:
— Я повідомила Ані про сватання, — сухо мовила вона й, не втримавшись, додала з гіркотою: — Шахіне, але чому саме вона? Чому ми не могли почекати кілька років, поки підросте наша Аліна?
Шахін важко зітхнув і суворо подивився на дружину:
— Ольго, чекати немає часу. І шейх чекати не буде — він шукає наречену для сина просто зараз. До того ж наш бізнес переживає далеко не найкращі часи. А за підтримки такого впливового клану й ресурсів шейха все може не просто налагодитися, а вийти на зовсім інший рівень. Це рішення обговоренню не підлягає.
Шахін підійшов ближче, м'яко пригорнув дружину за плечі й додав:
— До того ж, ти чудово її виховала. Вона знає наші традиції, строго їх дотримується, не веде дозвільного життя й росте скромною дівчиною. І це все — завдяки тобі, моя хабібті.
Усередині в Ольги все аж похололо. Вона відчула, як її власне горло стискає зашморг від цієї «похвали». Вона ж сама роками змушувала Аню закриватися від усього світу, носити найпростіший одяг і беззаперечно дотримуватися суворих мусульманських традицій — лише для того, щоб зламати й загнати в куток. Вона хотіла зробити з неї тиху покоївку, а замість цього власноруч виплекала ідеальну наречену для багатого арабського дому.
Ольга змусила себе натягнути фальшиву усмішку, розуміючи гірку правду: намагаючись зламати падчерку, вона сама себе переграла.