Епілог

Холодне повітря ривками знову й знову зривало капюшони туристів, що підіймалися на вершину гори. Але це їх не спиняло. Вони наполегливо дерлися на гору, попри дощ, що й не збирався вщухати. За ними ж бадьоро крокували Ангеліна з Максом. Хоча це важко так назвати, адже вони вже нічого не відчували. Емоції зникли разом з будь-якими відчуттями як плата за угоду з вищими.

Зізнатися чесно, Ангеліна не хотіла такого кінця. Вона вірила, що перевага на її боці й вона зможе викрутитися, випросивши допомогу за безцінь. Але безцінь виявилася для них з Максом надто дорогою. Ну бо по-перше, вона не могла вже врятувати його, тому затягнула їх обох в астральну проекцію рештками власних сил. А по-друге, це навіки зробило їх невидимими для всього світу, тоді, коли вони могли бачити все.

Звісно, для когось це здавалося б омріяним життям, адже не потрібно ні бігти на роботу, ні прибирати, ні готувати їсти. А втоми взагалі не відчуваєш. Проте Ангеліна ніколи не хотіла такого життя. Тяжко було дивитися на батька та бачити його скупі сльози, коли йому дійшла вістка про їх з Максом загибель. Жаль було й Дмитра Сергійовича Степанчука. Він то взагалі дуже довго не бачив сина, а тут така звістка…

Приносило полегшення лише те, що обоє чоловіків взяли себе в руки. Звісно, не без чужої допомоги, але якби пара могла щось відчувати, то напевно легку радість. Але ще більше бадьорило б те, що їх жертва була не даремною. Ангели отримали захист вищих та повернули здатність до блискавичних переміщень. Тож «Ханеру» залишалося лише мовчки злитися, згортаючи власну діяльність. Хоча вони знайшли нове покликання – стали допомагати поліції, коли цього вимагали обставини. Все ж не терпілося кудись витратити зайву енергію та шалені ресурси.

І хоч як би Тім не заперечував власну прив’язку до дій «Ханера», Ангеліна з Максом чітко бачили, що він там займав не маленьку позицію. А все чому? Волею випадку сестра дружини Тіма виявилася однією з керівниць організації. Як то кажуть – скільки не тікай, все одно даремно.

Таким чином, поспостерігавши за близькими та знайомими, Макс з Ангеліною вирішили почати жити для себе. Все ж, життя присвятили допомозі іншим, а відпочинок потрібен кожному. Тож і повернулися назад до тихої й спокійної Чехії, щоб підкорити її найвищу вершину. Їм здавалося, що вони просто мусять це зробити і врешті-решт пара піддалася цьому пориву.

Крокуючи за туристами, Ангеліна з Максом так і підіймалися на вершину, милуючись всім довкола. І як би ми не заперечували, казали, що це неможливо, вони все ж відчували захват від неймовірних краєвидів, що відкривалися з височини.

А уявіть, яким же було здивування, коли дійшовши до вершини, пара зустріла метушливе невеличке зібрання таких же, як і вони. Ті, всі як один, чомусь кинулися їх обіймати та вітати своїх гостей. А потім Ангеліну з Максом провели до величезного поселення ангелів у відставці, які також відмовилися від всього заради інших. Тільки дівчині й вдалося зробити це на власних умовах. Вона тепер була героїнею для всіх і кожного, але ніхто так ніколи й не дізнається, що ж саме сталося там, внизу, яким саме ж способом їй вдалося виграти в непереможних. Нехай вже й всі інші зрозуміють як це – опинитися за крок до правди.