Глава 15. На межі емоцій

Секунди ліниво танули у м’якій напівтемряві спальні, але задоволення не відпускало. Аліна розчинилася в ньому, смакуючи відголоски гарячого вибуху. Денис важко дихав, повністю сховавши дівчину під собою та вкриваючи її плечі ніжними поцілунками. Невагомими і теплими.

— Ден, — Аліна насилу впізнала свій розм'яклий голос. — Ти… теж?

— Так, маленька. Разом з тобою. Сподобалось?

— Це було… неймовірно.

— На межі емоцій, — Денис торкнувся губами її шиї. — Маєш якісь серветки?

— На кухні.

— Не рухайся, добре?

Денис ще раз торкнувся губами її плеча та відсторонився, вибираючись з ліжка. Аліна не могла б поворухнутися навіть якби хотіла. Розніжене насолодою тіло зовсім відмовлялося слухатись, перетворившись на желе. Не було сил навіть розплющити очі. Денис повернувся швидко. Сівши на ліжко, він знову нахилився над дівчиною. Аліна почервоніла, згадавши про свій зовнішній вигляд. Але не стримала посмішку, відчувши обережний дотик паперової серветки до своєї шкіри. Ліквідувавши усі наслідки вибуху, Денис дбайливо натягнув на дівчину спущену білизну та обсмикнув задерту нічну сорочку, прикриваючи сідниці.

— Піду випалю цигарку на балконі. Скоро повернуся.

Аліна наважилась розплющити очі тільки після того, як кроки Дениса затихли у коридорі. Перевернувшись на бік, дівчина підчепила ковдру та сховалася під нею. Свідомість поступово поверталася у реальність, підігріваючи збентеження. Аліні дуже хотілося вимкнути світло, щоб сховатися від ніяковості у темряві. Але вона приборкала це бажання і згорнулася клубочком під ковдрою.

Через кілька хвилин в коридорі знову почулися кроки і на порозі спальні з’явився Денис. Здавалося, що він виходив на балкон лише у білизні. Аліна остаточно збентежилась і сховала очі.

— Ти не одягався, коли палити виходив? На балконі холодно.

— Холод мені зараз на користь, — Денис забрався в ліжко та з посмішкою нахилився над дівчиною, огортаючи її легким ароматом тютюнового диму.

— Чому? — Аліна зустріла його погляд, відчувши ніжний дотик до свого плеча.

— Бо я вже знову хочу, — Денис хитро примружився, вдивляючись в її обличчя. — Що це, Алінко? Рум’янець збентеження?

— Вимкни світло, будь ласка.

— Думаєш після того, що ми тут робили доречно червоніти? — Денис знову посміхнувся, але потягнувся до тумбочки та вимкнув нічник. — Ох, мала…

— Ден, — щоки палали, але у темряві Аліна таки наважилась поставити своє головне питання. — Тобі сподобалось?

— Маєш сумніви? — Денис ліг поруч з дівчиною та огорнув її обома руками під ковдрою, вкладаючи на свої груди.

— Нууу… Це ж було не зовсім те. Трохи… інакше.

— З тобою у мене все інакше, — Денис тихо зітхнув, остаточно ховаючи її в обіймах. — Ти весь мій світ перевернула з ніг на голову.

Аліна посміхнулася, загортаючись в тепло його рук. Слова Дениса торкнулися серця невагомою ніжністю. Наповнили кожну клітинку тіла трепетним щастям. У спальні повисла тиша. Аліна ніжно пестила теплу шкіру на грудях Дениса кінчиками пальців, слухаючи його глибоке серцебиття.

— Ти міг не стримуватись, Ден. Я б не змогла відмовити.

— Знаю.

— Чому ж не задовольнив своє бажання на повну?

— Бо це не лише бажання, — Денис провів долонею по спині дівчини, зігріваючи шкіру теплом через м’який шовк нічної сорочки. — Є ще дещо.

— Що? — серце зайшлося схвильованим стуком і Аліна затамувала подих. 

— Поки що не можу сказати. Але таке у мене лише з тобою, — Денис міцніше притиснув дівчину до себе, загортаючи її в ковдру. — Спи. Пізно вже.

Аліна слухняно затихла в його обіймах. Глибоко в грудях розквітали яскраві спалахи, а по венах розбігалося приємне тепло. Радісне і бентежне. Здавалося, що ця мить є нагородою за всі попередні роки, коли серце не відчувало жодної надії на взаємність. Аліні хотілося почути сміливіше зізнання. Але вона розуміла, що для цього ще зарано. Заплющивши очі, дівчина зручніше влаштувалася в обіймах Дениса і швидко поринула в міцний сон.

Глибоку тишу було перервано пронизливим писком будильника. Гучний набридливий звук безжально висмикнув Аліну зі світу сновидінь. Вона невдоволено поморщилася і потягнулася до тумбочки. Вимкнувши будильник, дівчина позіхнула та неохоче розплющила очі. І не стримала посмішку, відчувши на своїй талії теплу чоловічу долоню.

— Куди? — сонно пробурмотів Денис, притискаючи її спиною до себе під ковдрою. — Темно ще. Ніч.

— Ні, вже ранок, — Аліна накрила пальцями його руку на своєму животі. — Пів на сьому. Мені час збиратися в університет.

— Ох, блін… А може прогуляєш?

— Не можна, — Аліна повернула голову, торкнулася його колючого підборіддя ніжним поцілунком і почала вибиратися з ліжка. — Можеш ще трохи поспати.

Денис знову щось пробурмотів і затих. Вислизнувши з ліжка, Аліна натягнула халат і вийшла в коридор. Опинившись у ванній, вона заколола своє довге волосся заколкою і поглянула на себе у дзеркало. Карі очі випромінювали тепле сяйво, а на губах тріпотіла посмішка. Щаслива та замріяна. Аліна подобалась собі такою. Насолоджувалась відчуттям щастя, яке гріло зсередини. І не могла повірити, що все це відбувається насправді.