Глава 14. Наодинці

Поставивши вазу з квітами на тумбочку у кутку вітальні, Аліна швидко зібрала з канапи свої конспекти і тихо перевела подих. Серце прискорено билося у грудях, а обличчя горіло рум’янцем, який ніяк не вдавалося загасити. Аліна вже була наодинці з Денисом, коли ночувала у його квартирі. Але розуміла, що цього разу все інакше. Тоді не було стосунків. Денис сам тримав дистанцію. А тепер було помітно, що він навпаки бажає зближення. Аліну бентежила ця думка. Позаду почулися кроки.

— Ніколи не їв такого смачного супу, — Денис обійняв дівчину ззаду, відгорнув убік її розпущене темно-руде волосся та припав губами до шиї. — Дякую, маленька.

— Швидко ти, — тихо відгукнулася Аліна, мліючи від його дотику. — Наївся?

— Не зовсім. Десерт хочу.

Денис підхопив дівчину за руку і потягнув її за собою на канапу. Аліна хотіла сісти поруч із ним. Але Денис вправно огорнув її обома руками та посадив на себе верхи. Обличчям до обличчя. Аліну остаточно кинуло в жар. Найпотаємніший куточок тіла опинився міцно притиснутим до Дениса і це викликало яскравий спалах фантазій. Безсоромно чуттєвих та сміливих.

— Гарний у тебе домашній одяг, — Денис стишив голос, ковзнувши долонями по стегнах дівчини уздовж краю коротких шортів. — Дуже сексуально.

Щоки палали, але Аліна тримала його погляд. Долоня Дениса перемістилася на її спину, поповзла вгору, занурилась під розпущене волосся. Аліна майже неусвідомлено заплющила очі, коли відчула ніжний дотик до своєї шиї. А Денис здолав останні міліметри відстані між ними, зминаючи губи дівчини поцілунком. П’янким і гарячим. Сміливим. До мурах пристрасним.

Збентеження згоріло у полум’ї насолоди і Аліна тихо зітхнула. Руки самі ковзнули на широкі плечі Дениса, прикриті чорною спортивною сорочкою. Долоні ніжно накрили міцну чоловічу шию. Денис відгукнувся на дотик хриплим видихом, міцніше притискаючи дівчину до себе. Поцілунок вибухнув новими яскравими спалахами, огорнувши тіло тремтінням. Аліна плавилася наче шоколад на сонці. Живіт став важким і гарячим від незнайомого спазму. Аліна розуміла, що це збудження. Шалене, відверте. Дотики Дениса обпалювали тіло жаром. Аліні подобався цей жар. Хотілося згоріти у ньому повністю, не думаючи про наслідки.

Долоні Дениса ковзнули вниз, пірнули під футболку, дбайливо торкнулися оголеної дівочої спини. За два місяці своїх стосунків з Антоном Аліна жодного разу не дозволяла йому подібної сміливості. Але з Денисом все було інакше. Аліні хотілося його дотиків. А ще була довіра. Тверда впевненість, що Денис триматиме межу і ніколи не порушить її без дозволу.

— Ден…

— Я з тобою всі гальма втрачаю, — видихнув Денис, припадаючи до її шиї.

— Так добре з тобою, — тихо зізналася дівчина, занурюючи пальці в його коротке темно-русяве волосся на потилиці.

— Мені теж дуже добре. Ти така тепла. Ніжна. Спокуслива, — Денис важко зітхнув і трохи відсторонився, упіймавши її погляд. — Як день минув?

— Насичено, — Аліна потонула у його блакитних очах, які стали помітно темнішими. — Руслан розповів про нас моїм батькам. Мама навіть нараду зібрала з цього приводу. З тіткою Інною і твоєю матір’ю. 

— Цікаво, — долоні Дениса повільно поповзли вгору під футболкою.

— Наші рідні шоковані, — Аліна закусила губу, коли теплі чоловічі пальці неквапливо пробіглися по її оголеній шкірі уздовж нижнього краю бюстгальтера.

— Вони не чекали такого. Я і сам не чекав, — Денис продовжував блукати пальцями уздовж дозволеної межі, тримаючи погляд дівчини. — Але накрило мене потужно. З головою.

— Справді?

— А ти не бачиш? — Денис плавно втиснув її в себе. — Не відчуваєш?

Аліна відчувала. Тверде збудження Дениса впиралося в тіло пекучим жаром, запалюючи нестримний вогонь у найпотаємнішому місці. Аліна теж була збуджена. Розуміла, що Денису вже замало лише поцілунків. Але сумнівалася, що готова. Хотілося пояснити. Проте говорити було ніяково.  

— Ден, я… Мушу дещо сказати, — збентеження спалило в легенях весь кисень і Аліна зробила паузу, ховаючи очі. — У мене ще ніколи не було стосунків і…

— Я знаю. Було не важко здогадатися, — Денис припав губами до її шиї, переходячи на шепіт. — І якби не це, то… Зараз я б тебе вже роздягав.

— Самовпевнено, — Аліна відчула новий важкий спазм внизу живота. — А якби я заборонила?

— Ти б не змогла. Бо теж хочеш мене.

— Чому ж ти мене не роздягаєш?

— Бо ще зарано. Але стримуватися стає все важче.

Денис знову упіймав погляд дівчини. А потім нахилив її до себе, даруючи новий п’янкий поцілунок. Живіт остаточно перетворився на гарячий вулканчик гріховних бажань і Аліна відчувала, що вони от-от візьмуть гору над нерішучістю. В обіймах Дениса усі сумніви танули. Тіло вимагало насолоди. Тремтіло та прагнуло остаточно здатися у владу спокуси.

— Мабуть, мені вже час їхати, — хрипло прошепотів Денис біля губ дівчини, дбайливо розтираючи долонями її спину під футболкою. — А я не можу піти. Не хочу відпускати тебе.

— То не відпускай, Ден, — видихнула Аліна, розчиняючись у його гарячих обіймах. — Залишайся тут. Зі мною.

— Серйозно? — Денис знову упіймав її погляд. — Дозволяєш мені залишитися?