Глава 8. Небезпечна слабкість

На коротку мить Аліні здалося, що це все сон. Ніжний поцілунок Дениса торкнувся губ теплом, наповнивши кожну клітинку серця щастям. Аліна заплющила очі, завмираючи в моменті. Було боязко поворухнутися. Не хотілося прокидатися. Але хотілося бути сміливою у цьому солодкому маренні. Не ховати почуттів. І відкрито показати їх тому, хто назавжди вкрав серце.

Аліна довірливо відкрилася назустріч поцілунку. Долоні повільно ковзнули вгору по міцних грудях Дениса, відчули тепло його шкіри через тонку футболку. Аліні хотілося загорнутися в це тепло повністю. Розтанути в ніжності. Насолодитися. Проте вже за мить все різко змінилося.

Денис хрипло зітхнув і ривком притиснув дівчину спиною до панорамного вікна, жадібно зминаючи її губи своїми губами. Поцілунок враз втратив цнотливість, наповнюючись пристрастю та солодким болем. Але Аліні подобався навіть цей біль. Денис пестив її губи, даруючи гостру суміш насолоди та вишуканих тортур. Аліна ще ніколи не цілувалася ось так. Навіть найвідвертіші поцілунки Антона здавалися недолугою пародією на те, що відбувалося зараз.

Денис тихо загарчав, вриваючись в неї ще глибше. Аліна остаточно втратила голову. Віконне скло пронизувало спину холодом, але всередині вирувала пожежа. І її не хотілося гасити. Денис ривком підхопив дівчину долонями під сідниці, відриваючи її від підлоги. Аліна слухняно огорнула його ногами навколо поясу. Відчула важкий тиск чогось дуже твердого на найпотаємніший куточок свого тіла. І нарешті зрозуміла, що не спить.

Денис остаточно приклеїв Аліну собою до вікна, продовжуючи гаряче її цілувати. Його долоні сміливо ковзнули під футболку, до болю стиснули сідниці дівчини. Шкіру обдало жаром. Пекучим, але приємним. Аліну прошивало відчуттями наскрізь. Вони запалювали кров, розганяли серце до максимуму. І впевнено скручувалися у животі тугими спазмами збудження. Аліна не стрималася, випускаючи в гарячі чоловічі губи стогін. Жалібний і тихий.

— Ден…

Широкі долоні різко завмерли під її футболкою, неначе налетівши на невидимий бар’єр. Денис напружився всім тілом, обпалюючи губи дівчини своїм гарячим диханням. А потім різко опустив її на підлогу і відсахнувся назад.

— Трясця! Твою ж…

— Ден, — голос тремтів і Аліна закусила губу, нерішуче зробивши крок вперед.

— Йди спати, Аліно, — хрипло проскрипів Денис. — Негайно.

Аліні до нестями хотілося повернутися в його теплі обійми. Але мозок вже підказував, що ця мить була помилкою. Жахливою небезпечною слабкістю. Аліна схлипнула і кулею вилетіла в коридор. Сховавшись у спальні, вона захлопнула двері та притулилася до них спиною, повільно сповзаючи на підлогу. Губи досі горіли від поцілунку Дениса, шкіра досі пекла від його дотиків. Аліна не знала, як буде жити з цими спогадами. Розуміла, що не зможе стерти їх з пам’яті. І так само усвідомлювала, що цей момент слабкості ніколи не матиме продовження. За дверима почулися кроки.

— Аліно, — хриплий голос Дениса лунав винувато, пробиваючись через зачинені двері. — Дідько… Ти як?

— Все гаразд, — дівчина придушила схлип, до болю закусивши губу.

— Налякав тебе? Блін, сам не знаю як це все… Вибач, мала.

За дверима пролунало тихе зітхання. Аліна не мала сил відповісти. А потім знову почула кроки. Вони поступово віддалялися від дверей спальні і зрештою затихли. Тіло не слухалося, але Аліна повільно підвелася на ноги. По щоках котилися дрібні сльози, обпікаючи шкіру гіркотою. Розстеливши ліжко, дівчина вимкнула світло. А потім забралася під ковдру та уткнулася обличчям в подушку, відпускаючи свій відчай. Темрява сховала все, але біль у грудях не зникав. Аліна тихо плакала, допоки не витратила всі залишки сил. І зрештою заснула, притиснувшись щокою до вологої від сліз подушки, що зберігала легкий приємний аромат парфумів Дениса.

Прокинулася Аліна від того, що відчула на своїй щоці щось тепле. Розплющивши очі, дівчина примружилася. У вікно сміливо зазирало яскраве ранкове сонце. Аліна повільно вибралася з ліжка, підійшла до дверей спальні та відчинила їх, визираючи в коридор. У квартирі було тихо, але з ванної чувся м’який шелест води. Дівчина несміливо перевела подих. Після усього, що сталося хотілося піти. Проте цей задум вмить розсипався, коли мозок нагадав, що сукня залишилася у ванній. Аліна втомлено зітхнула. Вона не знала, як тепер поводитися з Денисом. Але розуміла, що поговорити з ним доведеться.

Обсмикнувши на собі широку чоловічу футболку, Аліна швидко навідалася в туалет і прийшла на кухню. Хотілося чимось зайняти руки і приготування сніданку здавалося найбільш вдалою ідеєю. Відшукавши сковорідку, Аліна витягнула з холодильника яйця, овочі та сосиски і взялася до справи.

Нарізка солодкого перцю, цибулі та томатів зайняла кілька хвилин. Виклавши яскраву овочеву суміш на розігріту сковорідку, дівчина додала порізані дрібними кружальцями сосиски. А ще через пару хвилин розбила над сковорідкою чотири яйця, посипала їх сіллю та рубленою зеленню і накрила все кришкою. Кухнею поповз приємний аромат смаженого. Доготувавши страву, Аліна залишила її на сковороді, вимкнула плиту і прислухалась.

Шум води у ванній затих. Аліна згадала, що зовсім не привела себе до ладу після пробудження і вибігла в коридор. Хотілося забрати з передпокою сумочку, взяти гребінець, розчесати сплутане після сну волосся. Проте цей задум з тріском провалився, коли попереду відчинилися двері, випускаючи з ванної Дениса. На ньому був лише довгий білий рушник, огорнутий навколо стегон.