7.1

— Покупалася? — Денис озирнувся на дівчину.

— Я вкрала трохи твого гелю для душу, — Аліна зупинилася біля нього.

— Я не проти, — Денис вправно загасив цигарку в маленькій круглій піалі, що стояла поруч на тумбочці та швидко зачинив вікно.

— Міг не зачиняти. Ти ж не допалив.

— Це вже друга цигарка поспіль. А тобі не варто дихати тютюновим димом, мала, — Денис підняв до губ склянку, яку тримав у руці і зробив ковток. — А ще на вулиці холодно. Ти після купання, розігріта. Застудишся.

— У мене міцний імунітет.

— Мені можеш не розповідати, — Денис перевів погляд за вікно. — Пам’ятаю, як ми з Русланом пішли по морозиво і взяли тебе. Літо, спека наче в Африці. А ти наїлася холодного і схопила ангіну. Нам з Русланом влетіло, що не догледіли.

— Ти лише погане з нашого дитинства пам’ятаєш?

— Ні, — Денис допив вміст склянки, відставив її на тумбочку і знову повернув голову до дівчини. — Як ти? Краще?

— Угу, — Аліна перевела погляд на вогні нічного міста. — Гарний краєвид.

— Мені теж подобається. Взагалі люблю ніч.

— Вибач, що зіпсувала тобі вечірку з друзями.

— Вони чудово повеселяться і без мене, — Денис посміхнувся. — З тобою цікавіше, мала. Стільки пригод за один вечір.

— Ден, — Аліна поглянула на нього. — Чому Антон тобі не сподобався?

— Я випадково почув його розмову по телефону. Твій Антон комусь хвалився, що сьогодні нарешті затягне тебе в ліжко. Обіцяв діяти рішуче.

— За два місяці стосунків Антон ніколи не змушував мене до чогось силою.

— Не віриш? — Денис хмикнув і витягнув телефон, клацаючи пальцями по екрану. — А мене самовпевненість твого Антона дуже насторожила. Тому я попросив хлопців ретельно його пильнувати.

— Яких… хлопців? — здивувалася Аліна.

— Операторів відеоспостереження. «Арсенал» під охороною агенції мого батька. Там всюди наші камери. І після того, як ми з тобою потанцювали, — Денис щось натиснув і протягнув телефон дівчині. — Хлопці скинули мені це.

Аліна взяла гаджет і зосередила увагу на відео, що відкрилося на екрані. Очі легко упізнали Антона, який забирав у бармена коктейлі біля барної стійки. Розрахувавшись за напої, він підхопив келихи та відійшов до вільного столика під стіною. Поставивши коктейлі на столик, Антон насторожено озирнувся навколо і витягнув з кишені маленький пакетик. Аліна стала похмурою. А Антон відкрив пакетик і висипав його вміст у склянку з полуничним мохіто.

— Думаєш це він тобі цукру додав? — хмикнув Денис.

Аліна мовчки повернула йому телефон і відвернулася до вікна, огорнувши себе долонями за плечі. Спиною пробігся холодок, який прошив тіло тремтінням. Якби не Денис… Аліна розуміла, що випила б той коктейль. І Антон би отримав бажане. До очей підступили сльози і дівчина закусила губу, намагаючись їх стримати. Вона так і не змусила себе закохатися в Антона. Але почуватися обманутою дурепою було боляче. А ще було страшенно гидко на душі.

— Мала, — Денис підійшов до дівчини ззаду та обережно накрив долонями її плечі. — Ти в нормі?

— Я наївна ідіотка, — голос смикнувся і Аліна замовкла.

— Ні. Просто він козел, — Денис зітхнув і розвернув її до себе обличчям, ховаючи в обіймах. — Йди сюди. Вдруге за вечір тебе втішаю.

— Антон два місяці був уважним, турботливим, — Аліна тихо схлипнула, уткнувшись носом в його плече. — Запропонував стосунки. Казав про почуття.

— Не можна вірити всьому, що тобі кажуть чоловіки, Аліно. Це небезпечно.

— Ти робив колись так як він?

— Ось так ніколи. У мене інші методи, — Денис накрив долонею її розпущене темно-руде волосся, яке досі було вологим після душу. — Не плач. Добре, що ти вчасно дізналася. А цей Антон… Не вартий він тебе. І твоїх сліз теж не вартий.

Аліна тихо зітхнула, обіймаючи його обома руками навколо поясу. Гірка образа поступово відступала. Розчинялася серед зовсім інших емоцій, які виникали в теплих обіймах Дениса. Аліна чула глибокий стук його серця. З насолодою вдихала добре знайомий аромат чоловічих парфумів. І розуміла, що попри всі хвилювання щаслива у цьому моменті. Хотілося затримати його. Якомога довше відчувати Дениса так близько. Дихати разом з ним, вбирати його дотики. Просто бути поруч. Наодинці. Тільки удвох.

— Заспокоїлась? — Денис відсторонився, але не випустив дівчину з обіймів.

— Угу, — Аліна нерішуче упіймала його погляд у напівтемряві.

— А очі досі від сліз блищать, — Денис підняв руку і лагідно торкнувся кінчиками пальців її щоки, стишивши голос. — Не хочу, щоб ти плакала.

Аліна зависла, вбираючи його ніжний дотик. Серцебиття Дениса помітно прискорилося, перегукуючись зі сполоханими ударами її власного серця. Час зупинився. Розум замовк. А владу над тілом взяли почуття, які роками були під замком. Аліна майже перестала дихати. Пальці Дениса невагомо ковзнули по її щоці, окреслили підборіддя, спустилися на шию. Повільно, трепетно, до мурах чуттєво. Аліна розуміла, що хоче більшого. Тут і зараз. В нічній темряві. З тим, про кого завжди було заборонено мріяти. А Денис повільно нахилився до обличчя дівчини і накрив її губи своїми губами.