Глава 4. Вечірка з сюрпризом

Відкинувшись на спинку м’якого диванчика, Денис ліниво ковзнув поглядом по темній залі клуба. Яскраві спалахи стробоскопів та гучна музика дратували. А похмурий настрій блокував будь-яке бажання веселитися.

— Денчику, — на диванчик опустилася струнка дівчина в чорних легінсах та короткому сріблястому топі. — Ходімо танцювати.

— Не хочу, — буркнув Денис, ігноруючи її кокетливий погляд.

— Чому? Ми ж веселитися прийшли. Наші всі вже танцюють.

— Ну то йди танцюй з ними, Натко! Тебе тримає хтось?

— Чого ти без настрою? — дівчина ображено надула свої пухкі губки, нафарбовані червоною помадою. — Взагалі-то це я сердитись повинна. Ти так нахабно продинамив мене вчора.

— Плани змінилися.

— А може ми ще раз плани змінимо? — Натка підсунулась ближче і грайливо пробіглася пальчиками по широких грудях Дениса, прикритих чорною спортивною сорочкою. — Їдьмо до тебе.

— Я сюди всіх запросив. Забула?

— Ой, подумаєш! Вони і без нас повеселяться, — сині очі дівчини спалахнули кокетливим вогником. — Я скучила, Денчику. Дуже-дуже. Їдьмо.

— Не хочу, Натко, — Денис втомлено зітхнув, прибрав її тонку руку зі своїх грудей та підвівся на ноги. — Краще піду цигарку випалю.

Дівчина насуплено схрестила руки на своїх пишних грудях, притулившись до спинки диванчика. Денис натягнув свою чорну шкіряну куртку і рушив до виходу. Опинившись на вулиці, він зупинився неподалік від дверей клуба і витягнув коробку з цигарками. Ніч вже повністю огорнула місто своєю темною ковдрою, зробивши прозоре повітря відчутно холодним. Денис підпалив цигарку і повільно втягнув в себе терпкий тютюновий дим. В голові знову спалахнуло питання, яке мучило відучора. Звідки в Аліни з’явився хлопець?

Денис і сам не розумів, чому ця новина так сильно його зачепила. Але вчорашня поїздка з Аліною у машині збурила в грудях цілий вихор барвистих емоцій. Незнайомих і дуже дивних. Денис не міг знайти назву для цих відчуттів. Не розумів, звідки вони взагалі взялися. Але втратив спокій.

Аліна завжди була своєрідним тригером, який так чи інакше виводив на емоції. Денис уникав спілкування з молодшою сестрою Руслана, хоч і не втрачав можливості зачепити її словесною шпилькою. Було кумедно спостерігати за реакцією дівчини. А вчора Денис раптом усвідомив, що Аліна змінилася. Вона подорослішала. Стала дуже привабливою. Проте зберегла в собі щось тендітне, ніжне та трохи дитяче. Денис з подивом відчував, що справді радий її бачити. Захотілося продовжити спілкування з Аліною за вечерею. І здавалося, що вона теж не проти, але… Потім її настрій чомусь змінився.

Денис не хотів розмовляти з Наткою у присутності Аліни, тому вийшов з машини. Спочатку плани на вечір були зовсім іншими, але тепер їх хотілося змінити. Прийнявши дзвінок Натки, Денис скасував зустріч із нею. А коли повернувся в машину, то Аліна раптом захотіла додому. Денис не міг зрозуміти причину, але не став сперечатися. А потім вирішив запросити дівчину в клуб. І почув, що у неї є хлопець. Ця новина повністю вибила з рівноваги. Денис провів у роздумах весь залишок вчорашнього вечора. І не зміг заснути навіть вночі.

Збоку відчинилися двері клуба, випускаючи в осінню темряву молодого темноволосого чоловіка. Він теж запалив цигарку і витягнув телефон. Денис не хотів підслуховувати чужі розмови і відійшов убік. Проте в тиші майже порожньої вулиці голос незнайомця було добре чути навіть на відстані кількох метрів.

— Привіт, бро, — чоловік зупинився під ліхтарем, який освітив його обличчя, прикрашене короткою темною борідкою. — Так, в «Арсеналі»... Дивна якась, надута… Ні, сьогодні вже точно не обломиться… Два місяці бігаю. Наче ідіот. Набридло, буду діяти рішуче. Бувай.

Незнайомець випустив в холодне повітря клубочок тютюнового диму, сховав телефон і хижо усміхнувся. Здавалося, що він зовсім не помічає Дениса. Збоку знову відчинилися двері, випускаючи на вулицю двох дівчат. Денис швидко допалив цигарку і повернувся в клуб. Опинившись в темній залі, він рушив до свого столика, автоматично поглядаючи навколо. Але мимоволі завмер на місці, побачивши в яскравому спалаху стробоскопа Аліну.

Серце дивно стрепенулося в грудях, пустивши тілом приємне тепло. Денис навіть кліпнув очима, не довіряючи побаченому. Проте Аліна не зникала. Коротка темна сукня з широкою спідницею гарно підкреслювала її талію та тендітні груди, ідеально пасуючи до розпущеного темно-рудого волосся. Аліна сиділа на диванчику за маленьким столиком і насторожено озиралася навколо, огорнувши себе руками за плечі. Здавалося, що вона почувається незатишно серед натовпу. Денис рушив до дівчини. Чомусь не хотілося залишати її саму.

— Привіт, мала, — посміхнувся він, зупинившись біля столика. — І ти тут?

— Ден? — карі очі Аліни сповнилися здивуванням, вона повільно підвелася на ноги і загорнула за вухо пасмо свого темно-рудого волосся. — Привіт.

— Чому сама? — Денис підійшов ближче, уважно вдивляючись в її обличчя.

— Я не сама.

— А з ким?

Аліна не встигла відповісти, бо поруч з нею раптом з’явився чоловік. Він підійшов до дівчини та владно обійняв її однією рукою, притискаючи до себе. А Денис заціпенів, упізнавши незнайомця, якого щойно бачив біля клуба. 

— Не сумуєш, кицю? — чорні очі чоловіка перемістилися на Дениса. — Хто це?