Глава 19

З горем по-полам ми зайшли в ліфт і  піднялися в квартиру.За ці 5 хвилин,які ми йшли до квартири,Діма,мабуть,рази три мав впасти точно.Тепер я розумію як йому було,коли я була в такому ж стані,до того всього я ще й намагалася із н тоим сперечатися.Якби хлопець вчинив так само,я,напевно,вже б не витримала.

-Чому я не в курсі,що ти переїхала?,-питався сп'янілим голосом Дмитро.
-Я хіба повинна тобі доповідати,що відбувається у моєму житті?,-відповіла я.
-От-так із тобою завжди,ще, напевно, нед було такого разу коли ти прямо мені відповіла,а не питанням на питання,-мовив до мене хлопець.
-Яка вже є,-відрізала я.

Я мовчки попрямувала на кухню,вказавши Дімі,щоб він йшов за мною.
-Про що ти хотів поговорити?,-запитала я.
-Про те яка ти красива,-мовив хлопець із  усмішкою та нетверезими почервонівшими очима.
-Я серйозно.
-Я теж,-відповів Діма.
Алкоголь так сильно впливає на Діму,що хлопець навіть зробив мені комплімент.Хоч я й знала,що все це сказано на п'яну голову та вже завтра він про це й не згадай,але мені всеодно було приємно.
-Ти їхав у такому стані з бару,через пів міста,щоб поговорити зі мною про це?Давай на чистоту,ти ж завжди мене принижуєш,ти не вважаєш мене красивою,це все через велику кількість алкоголю у твоїй крові,-звернулась я до хлопця.
-Я знаю,що часто веду себе як мудак та говорю тобі багато неприємностей,про що дуже потім жалкую,але я ще жодного разу тобі не сказав,що ти не красива чи щось у цьому роді,бо це не так,-сказав Діма та частково це звучало так,ніби він і справді жалкує про свою поведінку.Проте я знала,що нема чого розслаблятися та й до того ж,я знову ж таки усвідомлювала,що Діма на підпитку.Я не розумію ,що коїться у тверезій голові в цього хлопця,я вже мовчу про його стан на даний момент.
-Бегемот це, напевно ,був комплімент,-додала я.
-Маленька,ну давай без цього,не починай,ти тоді невдало встала,ми впали в басейн,от я і розізлився,сорі,-звертався до мене Діма.
-Кажи про що ти хотів поговорити або йди,-поставила умову я.
-З гостинністю,я бачу,в тебе досі є проблеми,-усміхнувся хлопець.
-Не переводь тему,-серйозно сказала я.
-Насправді,я хотів вибачитись за те,як поступав з тобою,-пробурмотів Діма.
-Що ти хочеш?,-зробила вигляд ніби недочула я.
-Ти все чула,-мовив хлопець та заглянув мені в очі.
-Чому ти не вибачився у тверезому стані?Ти завжди напиваєшся,а потім приїжджаєш до когось вночі просити вибачення?,-запитала я.
-З тобою інша ситуація ніж з рештою... ,-вимови Дмитро.
-І яка ж?,-спитала я.
Чому це я інша ситуація?Мабуть,я все ж така єдина,яку він вічно підколює та,часом,принижує.Проте,він вибачився,в нетверезому стані,але вибачився.Це вже певний прогрес,хоча навіть не знаю чи пам'ятатиме він це завтра.
Від моїх думок мене перервав Діма,який впритул нахилився до мене та ,вже вдруге за цей день,поцілував.
Якби сильно я не хотіла ,щоб цей момент закінчувався та я перервала його:
-Дім,ти п'яний.Завтра ти або про це не згадаєш,або перекрутиш якось ситуацію.
-Знаєш скільки часу я вже хотів тебе поцілувати?А зробив це тільки сьогодні.Коли ти була в такому ж стані як я,ти не хотіла мене відпускати та я міг тобою скористатися,але не став,це було б дуже і дуже низько,навіть для такого мудака як я,але тобі я дозволяю скористатися собою у такому стані,-ухмильнувся хлопець та подивився мені у вічі.У такий момент,я наче в тупіку,але не можу сказати,що така безвихідь мені не подобалася.
Цього разу вже я проявила ініціативу й почала цілувати Дмитра.
Що я кою?Можливо,я потім про це пошкодую,але мені так не хотілося про щось думати,я хотіла просто віддатися моменту.
-Ні,я не хочу псувати такий момент своїм нетверезими станом,-вимовив,намагаюсь відновити спокійне дихання,Діма.
-Гаразд,- вимовила я,-не думай,я не така,не знаю ,що на мене натрапило... ,-додала я та попрямувала у вітальню,щоб відволіктися та перевести подих.Саме там мене чекав фільм та багато їжі,яку я мала з'їсти ще кілька годин тому.
Ввімкнувши фільм та зручно вмостившись,я взяла їжу та насолоджувалась переглядом,хоча думки були зайняті зовсім іншим.
Можливо,він просто передумав?Я йому не приємна чи не надто красива,як всі його попередні дівчата?В будь-якому випадку,це залишалося для мене загадкою та Діма не був схожий на хлопців,які в такі моменти дають задню через свій стан.
-Я,мабуть,вже поїду,-вимовив Дмитро,який стояв на порозі в кімнату та якось ніяково поправляв волосся.
-Якщо хочеш можеш залишитися,не знаю куди ти в такому стані поїдеш,-запропонувала я.
-Ти живеш сама?,-спитав хлопець,користуючись моментом.
-Це відіграє якусь роль?,-відповіла я,як завжди, питанням на питання.
Діма не відповів на моє запитання та зробив виглядає,що він нічого не почув.
-Що дивишся?,-запитав Діма.Після нашого маленького непорозуміння він наче протверезів,не до кінця,але хлопець був у явно кращому стані,ніж тоді,коли зайшов на поріг цієї квартири,ледь перебираючи ногами.
-Мелодраму,-відповіла я та продовжила перегляд.
-О,ні,тільки не це,-почав нити Діма.
-Не нуди,-звернулась я до нього.
-Чому ти така злюка зі мною?Ти так мене хочеш ,що вже не знаєш як це виразити?,-мовив хлопець та видав свою коронну ухмилку.
-Не я тебе тільки що продинамила,заміть,-нагадала я Дімі.
-Так значить,все ж хочеш.Я так і знав.Ще б  не хотіла,-вимовив хлопець.
-Який ти самозакоханий півень,-звернулась я до Діми,-не переоцінюй себе.
-Я не хотів псувати такий момент своїм станом,через який,я міг би не пам'ятати завтра всіх деталей.А таку подію я маю запам'ятати на все своє життя,-усміхнувся Діма.
-Що ти маєш на увазі?
-Ти не така як більшість дівчат,тобі байдуже на авто,гроші чи статус.Ти завжди говориш все в обличчя,хоч інколи й перегинаєш палицю,а не бігаєш за мною через мою популярність в універі,-сказав хлопець та я відчула,що все це відверто.
Нічого не відповівши я продовжила дивитися кіно та вже через якихось 15 хвилин я поринула в сонне царство.