Глава 15

 Від лиця Діми
Батько попросив мене заїхати забрати певні документи,які я мав відвезти дядькові.Коли доручення було виконане я вирішив заїхати забрати своє зарядне в гуртожиток,адже мені й так нічого було робити.Приїхавши та зайшовши в кімнату я помітив ,що з усіх дівчат в кімнаті була тільки Мія,яка щойно вийшла із душу.
Зустріла вона мене знову не дуже охоче.Незважаючи на це, я почав пошуки своєї зарядки,а дівчина-кудись збиратися.
-Цікаво,куди це вона вже намилилась?,-подумав я.
Зарядку я так і не знайшов.Надто мені вже було цікаво та нудно,тому я,хоч й міг зарядити телефон вдома іншою зарядкою, попросив її у Мії.
Ми сиділи в тиші,та лише час від часу,її порушували звуки відкривання косметики Мії.Судячи із зовнішнього вигляду, збирається вона явно не в магазин за хлібом.Вирішивши поцікавитись чи вона кудись йде я отримав у відповідь тільки коротке "Ага".
Вона була одягнена в топ,колір якого неймовірно їй личив,я навіть зробив їй комплімент,що на мене не схоже.Хоч Мія й бісить мене інколи,але нехай порадується сьогодні.Проте її сьогоднішні штани нагадали мені мою бабцю,в неї є такі ж.Я знаю,що зараз здається так модно,але я зовсім не розумію фішки цих штанів.
+1 сповіщення на телефоні.Це було повідомлення від Ліни,яка попросила терміново до неї заїхати.Залишивши Мію,я вийшов із гуртожитка,сів у машину та поїхав до Ліни.
-Нарешті ти приїхав,-сказала дівчина та поцілувала мене в щоку,коли я вже стояв на порозі її квартири.
-Що термінового?,-запитав я у дівчини.
-Нам потрібно поговорити.
-А поговорити по телефону ми не могли?
Ліна як завжди в своєму стилі.
-Дім,мені набридли наші такі незрозумілі відносини,я хочу чогось серйознішого,-мовила Ліна.
-Ліна,ми вже неодноразово про це говорили і здається,ще до недавна,все і всіх влаштовувало,чи не так?Тим паче я вже пояснював,мені не потрібні серйозні стосунки і навіщо тобі такий гультяй як я,-сказав я,хоч й сам знав ,що Ліна така ж як і я,але все ж можливо цей аргумент припинив би її бажання стосунків зі мною.Вона,звичайно,не погана дівчина,але в мене немає до неї ніяких почуттів крім легкої симпатії та й стосунків мені аж ніяк не хотілося,для чого мені це?Мене повністю влаштовували наші зустрічі час від часу для справи,яка приносило задоволення нам обом.
-Ну і котись звідси,козел.Я вже близько місяця намагаюсь зблизитись із тобою,а ти ніяк не звертаєш на це уваги.
-Куди вже нам ближче,-пустив смішок я та побачив ,що дівчині це не сподобалось,-зачекай,Ліна,ми з тобою домовлялися, тільки-секс,нічого більше,тебе все влаштовувало,а тепер ти заявляєш,що хочеш серйозних стосунків.
-Так,заявляю,бо я така ж дівчина як і всі решта,і теж хочу романтики.
-Лін,вибач,але з такими питаннями не до мене,я явно не відповідний тип для стосунків і ти сама про це прекрасно знаєш,-відповів я.
-От і чудово,-мовила дівчина та гримнула переді мною дверима.Що з нею сьогодні не так?Критичні дні настали чи що?
По дорозі додому я помітив Мію,яка стояла на зупинці.Не дивлячись на непорозуміння із Ліною настрій в мене був досить не поганий,тому я вирішив підвезти Мію.Коли я відвіз її до Скаймолу,хоч це й було мені зовсім не по дорозі,але я сказав дівчині навпаки,я вирішив подивитися з ким ж вона сьогодні зустрічається.Тому,коли Мія вийшла із машини я не поспішав їхати.Я побачив як вона обійнялась із якимось хлопцем та вони разом пішли в ТЦ.
Значить вона пішла на побачення,-подумав я.В той момент я чомусь розізлився,не розумію причину цьому.Я ж сам її ображав,казав,що вона бісить,а тут ,коли побачив її з хлопцем раптово починаю злитись.
-Гляди,Діма,щоб вона не перетворила тебе в сопливого романтика,-подумав я та водночас одразу відкинув цей варіант,адже жодна дівчина не здатна мене змінити.
В понеділок на парі Санич знову придумав якусь фігню,але цього разу він перевершив сам себе.
-Ні,ну ти чув?За першокурсниками ми маємо приглядати,ідіотизм повний,-ділився обуренням я із Вадимом.
Коли він розподіляв нас по групах я та Вадим потрапили в одну із Мією та ще трьома незрозумілими дівчатами.Моїй "радості"не було меж,так щей після пари викладач сказав,що якщо я не буду активно долучатися до його завдання мені грозить незадовільна оцінка та мій дядько мені не допоможе.
-Старий пень,-думав я,-не маю іншого заняття,тільки долучати до університетських активностей першокурсниць.Вони в садку чи що?Самі б чудово розібрались.
Ще й ця подружка Мії причепилась як банний лист до мене,ще її не вистачало  два тижні терпіти.Не дивлячись на попередження вчителя,активно приймати участь в цьому інтерактиві я не збирався,тому Вадим все вигрібав за нас двох.Справжній друг,так сказати.
Нарешті цей понеділок закінчився та я поспішав до свого авто,щоб швидше залишити територію універу та поїхати кудись перекусити.Але не тут то було,до мене знову причепилась Мія,на цей раз із питаннями,чому це я не так ставлюсь до неї як вчора.Вона,мабуть,думала,що я тепер завжди буду такий вчора.Дівчина глибоко помилялась,адже я не той тип людей,які з радістю допоможуть всім новин студентам нашого університету,будуть все їм тут роз'яснювати та показувати й потім стане для них другом.Тим паче,після побаченого вчора її з іншим хлопцем в мені й досі була якась злість,яку Мія,своїми тупими запитаннями робила ще більшою.Тільки я збирався їй виговорити все,що я думаю,як її хтось покликав.Коли я повернув голову то побачив,що це був якийсь хлопець,мабуть,той з яким вона бачилася вчора.Часу дівчинка не втрачає,тільки приїхала,а вже знайшла собі хлопця.Не бажаючи залишатись в їхній компанії,я попрямував до своєї машини.
Настрій в мене зник ще більше та надія на його спасіння була лише одна-поїсти.Припаркувавши машину я вирішив зайти в перший -ліпший заклад.
Зайшовши в середину я помітив там Мію та того хлопця.
-От,чорт!Вона мене переслідує чи що?,-думав я.
Такої компанії я точно не бажав,тому я пішов в інший заклад та тепер я був злий ще більше.
-Що за день сьогодні такий тупий?,-подумки питав в себе я.
На емоціях та ,щоб випустити пару , я вирішив поїхати до Ліни.Я був впевнений,що вона вже перебісилась,адже таке було не в перше і гадаю,вона мала те ж бажання,що і я.Я не помилився,дівчина мене впустила і ми по старій-добрій звичці знову переспали.