Глава 14

Тиждень пройшов швидко і досить продуктивно.На наступний день ми пішли записуватись в обрані нами клуби:я записалась як і планувала в літературний та клуб мистецтва фотографії,Настя записалась в кулінарний і сказала,що їй цього досить,Оля, захопившись розповідями Вадима ,теж записалась в клуб кінематографії та на додачу в танцювальний,але Аня перевершила нас всіх-окрім,клубу дизайну та йоги,вона записалась ще в третій-спортивний,в напрямку баскетбол,щоб бути ближче до Діми.Аня та баскетбол - дві різні речі,вона ,мабуть,й м'яча ніколи в руках не тримала,але як вона пояснює,що в цьому ,вона впевнена,що не має нічого важкого.Подивимось,що вона скаже після першого тренування,але я впевнена,що навіть якщо в Ані не вийде завоювати серце Діми,вона не пошкодує про свій вибір,адже окрім Дмитра там,мабуть,є багато різних красунчиків.
Тим,хто не бере участь в спортивних клубах,потрібно було обрати собі напрямок по фізкультурі:легка атлетика,біг з більшим нахилом на певний  вид спорту,або йога чи гімнастика.
Порадившись із дівчатами,ми обрали йогу,адже бігати та займатися легкою атлетикою,а потім здавати нормативи ніхто не горів бажанням,а розтяжкою,щоб записатись на гімнастику,теж ніхто не володів.Проте коли ми прийшли записувати на йогу,нам повідомили,що ,на жаль, ми будемо в різних групах,адже їх вже було сформовано,тому кожну з нас додали в ту групу,в якій було місце.
Я не вважала,що це дуже погано,адже ми з дівчатами завжди разом,а тут буде можливість познайомитися із новими людьми,тим паче,це ж йога,ми будемо приходити позайматися,а не побалакати.
Тиждень нарешті підбіг до кінця,Аня не покидала надії зблизитися із Дімою,Вадим брав на себе всю відповідальність за наш розвиток в університеті та допомогав у всьому.Серед тижня я була з Іллею в торговому центрі,адже мені потрібен був образ на вечірку.Коли я обрала Іллю для компанії,щоб пройтись по магазинах-я ні капельки не помилилася,адже хлопець мав чудовий смак.Ми обрали мені чудовий образ,який не був надто викликаючим, але чудово підкреслював мою фігуру.Це були сірі джинси mom та білий шкіряний топ без бретельок,також я купила собі ще певні аксесуари та блузку й кофточку в універ.
До речі,Іллю я теж вмовила піти на вечірку.Я була спокійна,адже точно знала,що цього разу я не буду блукати сама серед десятку ,невідомих мені, п'яних людей в пошуках компанії та розваг.Цього разу вечірка була не у Вадима, Емілія так і не сказала мені в кого вона ,та я думаю це й не так важливо,адже взагалі не факт,що ми пересічемося на вечірці із господарем та навіть якщо й пересічемося,я більше ніж впевнена,що ця людина для мене невідома.

Еммі відпросилась в батьків,ніби-то вона пішла на ночівлю до подруги,тому сьогодні в кімнаті був весь наш повноцінний склад.Поки ми збиралися в двері постукали.
-Привітики,-це був Ілля.
-Ну привіт,привіт,-відповіла Лі,-малишка,а ти чому не розповідала,що у вас щось зав'язалось із цим чудовим хлопцем після тієї прогулянки?
-Еееммм...,-я розгубилась,адже не знала чи хоче Ілля розповідати про себе той факт,про який я дізналася в понеділок.
-Ми друзі,-врятував мене Ілля від зніяковілої паузи.
-Так,так,ми з Олегом теж спочатку дружили,а тепер самі бачите,-втрутилась Поля.
   -Дівчааата,-думала я,-чому так невчасно?,-крутилось в моїй голові.
-Справа в тому,що я по хлопцям,-спокійно сказав Ілля.
Еммі ,яка якраз малювала собі стрілку,розтерла її,а очі Поліни ледь на лоба не вилізли.Цікаве видовище.
-Ну от скажи мені Ілля,чому ми з такими красунчики завжди в програші?,-мовила Еммі,яка вже витирала наслідки свого здивування із обличчя.
-От це так,-додала Поллі,-проте,тепер, Мій,зможеш ходити з Іллею,щоб тебе хтось приревнував і при цьому не будеш почувати дискомфорту та докорів совісті.
-Ну це найголовніше,-пожартувала я,-тому ж то я і подружилася з Іллею,це був мій план,-продовжувала жартувати я.
-Стратег,-додав Ілля.
Нарешті ми всі зібрались,Ілля оцінив всі наші луки і ми спустилися вниз,де вже чекав нас Олег.
Доїхали до місця призначення ми досить швидко,в порівнянні з тим, скільки часу ми їхали до Вадима минулого тижня.Цей будинок абсолютно не поступався красою та масштабом будинку Вадима.Мені цікаво,вони тут всі мають басейн в подвір'ї?Чи коли влаштовують вечірки,це особливий та обов'язковий пункт?
Вечірка була в самому розпалі коли ми приїхали,проте цього разу нас не зустрів господар,як тоді зустрів Вадим,втім,це мене зовсім не засмутило.
Щоб не гаяти часу ми одразу вирішили перейти до міцніших напоїв.Я не любитель напиватись,проте цього разу дівчата та Ілля мене вмовили під приводом того,що нам всім потрібно розслабитись після першого навчального тижня.Випивши по кілька шотів чогось не зрозумілого та ще по бокалу аперолю,нам помітно стало веселіше та ми попрямували до натовпу танцюючих людей.Ця вечірка подобалась мені точно більше аніж попередня.
Мені потрібно було відійти в туалет.
-Я піду з тобою,-наполягав Ілля,-а то ще десь тут впадеш по дорозі.
-Я сама дійду,-заспокоювала я хлопця.
Мої пошуки ванної кімнати нагадували мені лабіринт.Можна було знайти все-тільки не вбиральню.
-Нарешті,-зраділа я,коли відчинивши чергові двері я виявила,що це все ж була ванна кімната.
Мені було дуже жарко,тому я вирішила вмитись прохолодною водою.Та от хтось відчиняє двері.
Це був Діма та ще якась дівчина разом із ним.
-Слухай, ти ще довго тут?,-нетерпляче питав хлопець.
-Ти мене переслідуєш чи що?І взагалі,я буду тут стільки, скільки мені знадобиться,-різко відповіла я та вже зібралась зачинити двері.
-Ліна,зачекай мене внизу,-наказав дівчині Дмитро.
-Діма,забий ти на неї,пішли в іншу ванну,-мовила незнайомка.
-Я сказав зачекай мене внизу,що з цих слів не зрозуміло?
Дівчина нічого не відповіла,тільки прицьмакнула язиком та пішла.
-Я здається ясно виразилась,-мовила я до хлопця.
-Маленька,мені здається,що в своєму домі буду вирішувати я,кому,де і скільки бути,-звернувся до мене Діма.
Так це його дім.Якби ж я знала,ноги моєї б тут не було.
-То це ще в мене проблеми з гостинністю?,-спитала я.
-Ти надто зухвала зі мною інколи,тобі не здається?,-запитав хлопець,хоча це швидше було риторичне запитання та він підійшов до мене впритул.Зробивши крок назад я зрозуміла,що позаду мене стіна і я не маю куди відступити від натиску Діми.
-Ти пила?,-поцікавився хлопець коли вже був на відстані 10 сантиметрів від мене,хоча по мені це було прекрасно видно,та я думаю,й чути,-як це твій хлопець за тобою не вгледів?
Мій хлопець?Який ще хлопець?Я сама про себе чогось не знаю,чи що?
-А тобі не здається,що тобі треба слідкувати за своєю дівчиною?,-відповіла я.
-Хм,питання на питання.Непогано викручуєшся,-сказав Діма та почав наближатись до моїх уст.
В той момент, я думала моє серце вилетить із грудей,вона калатало із такою швидкістю,наче я пробігла марафон.
Чи то під впливом алкоголю чи не зрозуміло від чого,мені чомусь хотілося зробити крок на зустріч Дімі та потягнутись до нього у відповідь.Тільки зараз я помітила,що досі не знала якого кольору очі Діми.Зараз я прекрасно могла їх розгледіти-сіро-голубі глибокі очі,які так і зачаровували.
Але я все ж опанувала себе:
-Дмитро,вас здається зачекалась внизу дівчина,-мовила я та спробувала вибратись з-під натиску Діми,мені все ж вдалося це зробити.Користуючись своїм станом та сміливістю, під впливом випитих шотів я вирішила вияснити питання,яке мене цікавило.
-От поясни мені,чому зараз ти це робиш? Спершу ти ставишся до мене ніби я зробила тобі щось погане,ображаєш мене та співчуваєш моєму майбутньому хлопцю,потім ти поводишся нормально і в нас налагоджується контакт,потім ти різко знову погано до мене ставишся,а тепер лізеш цілуватись?,-виговорила я на одному диханні.
-Ну тепер я можу поспівчувати тільки теперішньому,-посміхнувся Діма.
-По-перше,не з'їжджай із теми,по-друге,з чого ти взагалі взяв,що в мене є хлопець,хоча це не важливо і тебе не стосується.Поясни мені свою поведінку,-продовжувала почате я.
-На все є свої причини ,маленька,-відповів хлопець та попрямував до дверей,-сьогодні ти ще гарячіша ніж в тому платті після басейну,проте твій вигляд без одягу,подобався мені набагато більше,-прошепотів мені на вухо хлопець та вийшов, залишивши мене з розчервонівшими щоками та ще більшою  заплутаністю.