Повернення до життя

Після всього що сталося,  Віолета і Лук’ян поїхали додому. 
На наступний день Лук’яну подзвонили: 
-Доброго дня це лікарь Павліни Сергіївни,   хочу повідомити що вона отямилася і хотіла би, бачити вас . Ви зможете прийхати? 
- Звісно,  вже в дорозі  
Лук’ян швидко одягнувся і поїхав до Павліни . 
Після того, як Лук’ян прибув до лікарні, він побачив, як Павліна, хоч і ще слабка, але усміхається, як побачила його. Вони провели разом декілька годин, обговорюючи минулі події, ділячись емоціями та радістю від того, що знову разом. 
Потім, коли Лук’ян і Павліна повернулися додому, вони вирішили, що хоча минуле було важким, воно не зупинить їх у будівництві майбутнього разом. Їхнє відновлене об’єднання було ще сильнішим, і вони вирішили подолати всі перешкоди разом 
Пройшло 2 тижні 

- Слухай, Павліно.. Якщо ми живемо разом вже два тижні  
- Так, ти хочеш сказати.  Голубі очі Павліни були наповнені радістю  
Лук’ян встав на коліна дістав кільце з карману і сказав: 
-Павліно ти вийдеш за мене? 
- Звісно. ТАК! 
Після того як Павліна сказала "ТАК!" з великою радістю, Лук'ян піднявся з колін і ніжно обійняв її. Їхні серця билися в ритмі щастя, а їхні обличчя сяяли від великої любові і щастя. 
-Як я радий, що ти прийняла моє пропозицію- сказав Лук'ян з теплотою у голосі. "Я обіцяю бути тобі вірним 
Павліна відповіла на його слова ніжним поцілунком і сказала:  
-Я теж обіцяю бути поруч з тобою у всіх труднощах і радощах. Ти - моя родина, моє коханя, мій найкращий друг. 
Їхня радість не мала меж, і вони знали, що разом вони зможуть подолати будь-які перешкоди, що постають на їхньому шляху. Зараз вони знаходилися на початку нового етапу свого життя разом, і обидва вони з нетерпінням чекали, що принесе їм майбутнє