Глава 6. Розмова дорогою до комплексу відпочинку.

ТИМУР.

Чекали ми напевно більше як пів години. Смакували глінтвейн та крекери, доки позаду наших авто припаркувався іще один автомобіль. З нього вийшло двоє чоловіків, і я віддавши стаканчик доньці, подався до них.

Чоловіки одразу оглядають машину та в один голос запевняють, що авто потрібно на комп’ютерну діагностику. Попереджають, що машину оглянуть завтра, та повідомлять, причину поламання. А до виправлення несправностей візьмуться, не швидше ніж другого січня.

Зітхаю. Мені ж хочеться, аби машину зробили якнайшвидше, але виходу нема. Погоджуюся на умови чоловіків.

Від’єднуємо обидві машини від каната, перекладаю валізи та все інше в машину дівчини, і я прошу Мілану від’їхати в бік від воріт.

Доки затягли авто та оформили всі формальності, минуло іще пів години. Нарешті покидаю двір СТО та йду до машини Мілани. Прочиняю задні дверцята та спантеличений, тут під довгим плащем Мілани спить Юстина. Зачиняю дверцята, й зітхаю. Дитина виснажилася за весь день, от і заснула.

Прочиняю дверцята водія та одразу пропоную.

— Мілано, давайте, я хоч якось компенсую те, що ви витратили стільки часу на нас, і сяду за кермо.

Дівчина з хвилину дивиться на мене, а тоді все ж погоджується.

— А давайте! Бо нам ще їхати добру годину...

Мілана виходить з-за керма, та обійшовши машину сідає на переднє пасажирське сидіння. Я пильно дивлюся на дівчину. Така мініатюрна красуня. Хмикаю.

Дивно чому одна? Чи може на неї вже хтось чекає у Буколенді? Звісно не хочеться, аби так було, але тут вже нічого не вдієш. Вкотре видихаю та сідаю за кермо. Змушений відрегулювати сидіння під свій ріст, і лише тоді рушаю з місця.

Краєм ока зиркаю на дівчину, яка спочатку знімає засніжену дорогу на камеру телефона. Бо на вулиці лише посилюється снігопад.

Мене ж розпирає цікавість, не можу втриматися аби не запитати.

— Мілано, можна дещо запитати?

— Питайте.

— Чому ви їдете на відпочинок одна? Чи може на вас уже чекають?

Дівчина на мить зиркає на мене, а тоді відклавши телефон на панель, тихо відповідає.

— Ні, на мене ніхто не чекає. А їду одна, тому, що хочу залишитись на одинці. Без шуму, галасу, та зайвих запитань рідних. — дівчина зітхає. — Інколи краще на одинці, ніж у не конче приємній компанії.

— Зрозуміло! — тихо кидаю. В душі радію, не знаю чому, але така відповідь мене дуже втішила.

Якщо чесно чекав, що вона скаже, що її чекають, як не друзі, то молодий чоловік...

Аби пауза не затягувалася, знову питаю.

— Ви на довго на відпочинок?

— На два тижні, якщо не набридне. — обіймає себе руками красуня з довгим русявим волоссям. — А як набридне, то поїду швидше додому. А от якщо сподобається, то обов’язково залишуся.

Я посміхаюся на таку заяву. Розумію, що дівчинка не така проста, як здається. На таке авто та відпочинок у цьому комплексі, потрібно чимало коштів. Мене розпирає цікавість.

Вона сама може дозволити собі такий відпочинок, чи хтось спонсорує? Бо зважаючи на дівчат, які мені траплялися, їх цікавило лише моє фінансове становище, і звісно великим мінусом була наявність доньки.

Напевно мені доведеться пошкодувати про своє запитання, але я таки озвучую його.

— А як же робота, чи може навчання?

— Я навчаюся заочно, а робота це не страшно. Мене є кому замінити. Мій заступник, вже два тижні як у відпустці, і якщо потрібно буде, то замінить мене...

— Заступник?!! — здивовано та в голос запитую я, різко зиркаючи на дівчисько.

— Так, Тимуре, заступник. — запевняє Мілана. — У мене своя нотаріальна контора. — знітившись кидає, та просить. — Тимуре, ви звісно вибачте, але зараз мені найменше хочеться розмов про особисте та роботу. Я їду сюди аби не думати ні про, що, забути трохи про це все та відпочити.

— Так звісно. — одразу погоджуюся я. — Вибачте! Не знав.

Приховую своє приємне здивування. Дівчина ж виглядає доволі юною. Мене вражає її заява про власну справу, ще й таку серйозну.

Змінюю тему, і тепер розпитую дівчину, про її вподобання на гірськолижних курортах.

Дівчина зізнається, що боїться спусків на лижах, зате обожнює спуски на санчатах та ледянках. Любить паритися у чанах просто неба. Також їй подобаються подорожі на канатних дорогах, їзда на квадроциклах. А також дівчина обожнює піші подорожі засніженими лісами Карпат, звісно у супроводі гіда.