Я багато говорю, та ти не чуєш.
Я так голосно мовчу — ти ігноруєш.
Сльози котяться до ран, яких не видно,
В душі повзуть-лоскочуть преогидно!
Почервоніли від ударів мої тремтливі руки:
Стукати до тебе — то пекельні муки.
Я вже не знаю, кого хочу шматувати:
Тебе, себе, чи Світ на клапті розривати.
Ми співзалежні, чи у пастці тільки я одна?
Плачем одночасно, чи то я сама торкаюсь дна?
Нас зрештою чекає happy end?
Чи ще крок — і ми на точці "End"?..
08.01.2025 р.
Відредаговано: 13.01.2019