Із закутків душі

Ромашки

 

А я пам'ятаю ті ромашки,

Квіти ніжні, мов спів пташки.

Ранок та під погляди  цікаві

Ти даруєш їх мені - "спасибі".

 

Я ще не вмію так багато...

За руку взяти, не тікати,

Очами очі відшукати,

Вустами душу цілувати.

 

Здавалося б, було давно,

Але водночас - так недавно.

Вже вмію не відводити очей,

Цілувати й не соромитись ночей.

 

Я вже не загадка для тебе,

А особиста, інтимна таємниця,

Та є один секрет-крупиця:

З того ранку я закохана у них...

В ромашки.

 

27.07.2019р.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше