Із закутків душі

Попіл

Так хотілося б мені горіти

В безщаднім вогні любові,

І якось в моменті світанковім

Попелом сірим до неба злетіти.

 

Я не хочу сліз, не хочу істерик

І тяжких нескінченних ночей,

Коли до ранку не змикаєш очей,

Докопуючись до суті абсурдних речей.

 

Я хочу лиш божевільно любити.

Шалено, бездумно любити!

Бо нащо тоді починати горіти,

Щоб потім у сварках тихесенько тліти.

 

 

01.02.2019




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше