Розділ 11

Всеядов, який повернувся під ранок, ходив похмурішим за хмару. Коротко і нервово відповів, що не голодний. Оскільки завжди харчується в улюбленому ресторані. Та й узагалі ситий по горло тим, що відбувається.

Секс, що зірвався, чи негаразди на роботі так розлютили його, Аріна не знала. Але щоразу, коли він різкіше, ніж зазвичай, змахував рукою, здригалася злякано, ледве втримуючись від того, щоб підняти перед собою долоні в захисному жесті.

Прокручуючи в голові події минулого вечора, ворочалася в ліжку половину ночі, розуміючи, що стиліст дивом врятувала її від прямого насильства. А на місці стіни, в яку він учора стукнув, легко могла опинитися її голова або будь-яка інша частина тіла в разі непокори.

Агресію не можна виправдати нічим. Це вона добре засвоїла з дитинства. Жінка, яка жила з ними по сусідству, частенько ходила в синцях, саднах, а часом і в гіпсі. На всі пропозиції мами Аріни допомогти, відповідала, що чоловік «просто втомився» або ще гірше - «сама винна, полізла під гарячу руку». Тоді Аріна не надто розуміла застереження батька. Нині вкрай чітко усвідомила його слова.

Людині дані розум і сила волі. Нерви й агресія контрольовані. Звинувачують інших у своїх зривах слабаки або агресори. І поруч із ними завжди опиняється «жертва». Обом учасникам гри в жертву це необхідно. Так вони відіграють свої соціальні ролі, запрограмовані ще в дитинстві батьками.

Той, хто легко вдарив стіну в нападі неконтрольованого гніву, так само легко вдарить тварину і людину. Утім, це не найгірший зі сценаріїв. Набагато небезпечніше зіткнутися з прихованою агресією, аб'юзером, який залишається на людях гранично ввічливим і уважним і влаштовує цькування наодинці.

«Тримайся якомога далі від таких людей», - дбайливо попереджав тато.

Тільки от як це зробити конкретно в її ситуації, Аріна поняття не мала.

- У тебе сьогодні перше заняття, - фиркнув Всеядов, ніби між іншим, нагадуючи їй про той пункт у розкладі дня, якого дівчина боялася найбільше.

Здавалося б, існують східні техніки доставлення та отримання задоволення. Але ж там ідеться не тільки про фізичну, а й про емоційну, духовну близькість. Саме вона створює і підсилює насолоду. Без неї секс перетворюється просто на спорт, тваринне спарювання.

Що ж означають і як проходять заняття з «інтимної практики», Аріна боялася собі навіть уявити. Дорікала самій собі в зашореності, консервативності поглядів. Шепотілися ж однокурсниці про якісь методики особливого задоволення для обох партнерів. Але це здавалося таким несправжнім. Чимось наносним, що мало на меті утримати біля себе чоловіка. Хіба втримається, якщо справді хоче піти або просто непостійний?

Сьогодні в її графіку першим у списку стояло саме таке заняття. Інтимна практика.

Судячи із задоволеного погляду Назара, який спостерігав за нею в цей момент, на результати цих занять він чекав із подвоєним азартом.

Відвезти її в центр чоловік вирішив самостійно. Вкотре повністю виключаючи будь-яку можливість втечі для неї.

Власне, до вчорашньої події вона й не збиралася збігати. Але ось дістатися до слідчого і дізнатися в нього, як йдуть справи, дуже хотіла. Відчувала, що Всеядов приховує від неї щось важливе.

Назар привіз її в красиву будівлю дивної форми. Вікон тут майже не було, а штучне освітлення давало світло приглушене, і відчувалося воно не як біле чи жовте. Радше якогось молочного відтінку.

Усміхнена рецепціоністка чемно допомогла Аріні заповнити анкету, без кінця кидаючи в бік Всеядова тямущі й співчутливі погляди. Певно, вирішила, що вони - пара, в якій йому бракує досвідченої та чуттєвої партнерки. І вона явно намагалася поглядами запропонувати себе в цій якості.

Аріна мало не погодилася вголос замість адвоката. Але борг її й відпрацьовувати саме їй. Бентежило те, що термін цього відпрацювання ніким не вказаний і не обумовлений.

Куполоподібний хол незабаром опинився позаду. Вони пройшли довгим коридором із безліччю світильників у формі комет і опинилися перед двома невеликими приміщеннями. В одному з них розташовувалися службові кімнати та туалет (спільний для чоловіків і жінок). В іншому приміщенні виявився навчальний клас, якщо це можна так назвати.

Аріна ковтнула слину, мигцем глянувши на провідника. Дівчина все ще боялася і нервувала. Однак, пересиливши себе, увійшла.

Назар задоволено кивнув, зачиняючи за нею двері й повертаючись на рисепшен. Панянка, яка строїла йому оченята, дратувала. Чомусь багато дамочок вважають себе сексуальними гуру, на практиці виявляючись примітивними дешевками.

Він поморщився, прибираючи руку співробітниці зі свого коліна, якого вона «випадково» торкнулася, подаючи йому чай. Ну ось, і ця примітивна.

Але доведеться потерпіти її товариство, тому що саме тут розташований екран, з якого ведуть трансляцію занять для тих пар, які хочуть бути в курсі того, що відбувається. Назар дуже хотів. Насамперед щоб переконатися, що не даремно витрачає час на дівчину. Утім, він зовсім не очікував, що серйозно заведеться, спостерігаючи перші вправи на розслаблення. Засмикав на своєму пуфі.

Але наступної миті різко подався вперед. Невдоволено звів брови на переніссі.

- Це що таке? - обурився чоловік, встаючи й рішуче прямуючи до кабінету для занять.

Відчинив двері, практично вриваючись у зал і лякаючи учениць і викладача, який хижо посміхається.

- Якого біса ви її лапаєте? - голосно вигукнув Назар, хапаючи Аріну за руку.

Цього разу вона навіть не стала заперечувати. Хотілося скоріше забратися звідси. Зробила ще крок, ховаючись за спиною Всеядова.

Той на секунду завмер, помітивши це, доволі усміхнувся. А потім знову накинувся на викладача.

- Що ви собі дозволяєте?

- Дозвольте! - ображено надувся той. - А як, по-вашому, я маю показати їй, які м'язи мають працювати? Довго описувати за назвами? Змушувати згадувати анатомію? Жінка повинна відчувати це!

- Що відчувати, чортів збоченець? Як ти майже заліз до неї рукою? Чекай повістку і суд!

З цими словами він буквально виволік Аріну з кабінету під здивованими поглядами інших жінок і переляканого секс-гуру.

Дівчина слідувала за ним автоматично, подумки перебуваючи далеко. Сказане адвокатом нагадало їй про те, чому опинилася взагалі в його владі. Хоч би як жорстко поводився Назар, але ж він має рацію. І Філіп, виходить, теж збоченець. Та ще й наркодилер.

Опинившись на вулиці, Аріна зітхнула з полегшенням. Притулилася до машини та заплакала. Вона так намагалася триматися, бути сильною. Але зараз усе знову промайнуло перед очима з моменту приїзду до столиці на навчання. Обмани, глузування, підлості, зради, шахрайство, небезпеки, біль...

Аріна боялася за своїх батьків. Адже якщо Філіп імовірно не знав їхньої адреси (навіть місто проживання навряд чи запам'ятав), то Назар уже переказав їм гроші. А це означало, що він не тільки й не стільки допоміг їм і їй, скільки повідомив, що знає, де шукати її в разі втечі. І головне, батьки потенційно в небезпеці. Один її невірний крок, і він може... А що він може? Що вона реально знала про цю людину і її можливості?

- Поїхали з цієї шарашчиної контори, - сказав Назар, трохи пом'якшуючись до неї, бачачи, як дівчина перелякана.

Сідаючи в машину, Аріна ще раз глянула на будівлю й охнула. Тільки зараз, після вступної промови викладача, вона усвідомила, у формі чого побудована будівля. Довгий коридор ніби входив у сфероподібний хол. З іншого боку коридору розташовувалися два однакового розміру кулясті приміщення. І світильники-комети в коридорі - це зовсім не комети за формою...

Господи!.. Аріна не знала, плакати їй чи сміятися, гадаючи, хто все ж таки збожеволів: вона чи всі ці люди.

Усю дорогу додому вони їхали мовчки. Він сердито стискав руки, що лежали на кермі. Їй навіть стало здаватися, що подумки вони на одній хвилі. Можливо, чоловік справді просто намагався дати їй шанс почати свою інтимну освіту з чистого аркуша, позитивнішого, ніж попередній невдалий досвід. Якого, по суті, і не було.

Однак варто було їм увійти до квартири, як Назар схопив її однією рукою за кисть, а іншою з розмаху вліпив ляпаса, зло примруживши очі.

Мабуть, боявся, що від такого сильного удару вона впаде і, поранившись, забруднить його світлі дорогі килими. Так із гіркотою вирішила Аріна.

- За що? - прошепотіла дівчина, хапаючись за щоку, що горіла від болю, і потайки обмацуючи зуби. Рука в нього виявилася важка.

- Ти строїла йому оченята! Ти дозволяла торкатися до себе! Ти...

- Ти сам привів мене туди! - не витримавши, викрикнула Аріна.

Він на мить завмер, приголомшений її сміливістю.

- Тоді я виправлю це, - процідив у відповідь. - І навчу тебе сам.

Він відштовхнув дівчину і попрямував до своєї кімнати.

Аріна розгублено дивилася йому слідом, не знаючи, яке з цих двох зол найгірше і чого взагалі очікувати від Всеядова.

Вона б так і стояла в передпокої, якби за хвилину він не повернувся в розстебнутій сорочці. На ходу чоловік зло розстібав ґудзики на манжетах, рішуче прямуючи до неї.

Аріна втиснулася в стіну і міцно заплющила очі, усвідомлюючи, що її «навчання» почнеться просто зараз.

Відчула, як його рука лягла на її шию, притягаючи для жорсткого й вимогливого поцілунку, що мучив губи.

Опиратися не було сил. Хотілося тільки плакати. І сховатися. Куди-небудь якомога далі.

У той момент, коли його друга рука зухвало й безцеремонно полізла їй під спідницю (саме її веліли вдягнути для «занять»), запищав ноутбук.

Аріна завмерла. Час занять англійською.

Всеядов напружився всім тілом. Зітхнув так глибоко й різко, що заходили крила носа. Він сам налаштовував зв'язок так, щоб при дзвінку в зумі відповідь була автоматичною. З'єднання встановлено. Їх ще не видно, але вже чутно. Бо ноут стоїть у її спальні. Він відступив на крок, беручи себе в руки.

- Я ще не закінчив, - попередив Всеядов, виходячи з квартири в такому розібраному вигляді й голосно грюкаючи дверима.

Аріна сповзла по стінці.

- Господи, спасибі тобі, Господи... - бормотіла вона, розмазуючи по щоках сльози, що бігли струмками.

Треба привести себе до ладу. Бо заняття не можна пропускати, а пояснити педагогу теж нічого не можна. Ніхто не знає, що зробить наступного разу розлючений Назар.