Розділ 6

Андрій за час очікування адвоката двічі водив її в туалет. І обидва рази відчував не збентеження під в'їдливими поглядами колег, а сором перед дівчиною за стан клозету. Начебто всі пристойні люди працюють, а так запустили, що жодним засобом не відмити. І кожен гидливо обходить, переступає, розчепірює пальці, щоб не доторкнутися ненароком, морщить ніс... а нічого не змінюється. Чому так? Може й справді, розруха аж ніяк не в клозетах ховається...

Обидва рази Аріна сором'язливо відводила погляд і мило червоніла, ніби йшлося не про природні потреби організму.

Вона дочитала детектив, повернувши йому читалку і порядком здивувавши швидкістю читання.

Вони випили чай із «підносними» цукерками, які виявилися в нього в шафі. І йому вдалося ненав'язливо дізнатися про неї та обставини знайомства з Філіпом. Дівчина охоче говорила про людину, яку вважала близькою для себе.

Він навіть подумав зробити ще один дзвінок. Своєму другові, хірургу місцевої лікарні. Нехай іде працювати з гідним керівництвом. Щоправда, після того, як її репутацію буде очищено від плям минулого.

Він вдивився в її добрі, відкриті світу майже чорні очі. Чудово, що їй вдалося не замкнутися в собі, не зачерствіти від усіх стусанів у бік, якими зустріла й супроводжувала її столиця.

Назар прийшов пізно ввечері, коли Андрій уже став крадькома втомлено й роздратовано поглядати на старий іменний наручний годинник, яким був нагороджений за розкриття чергової справи. Він дбайливо зберігав його, як нагадування про те, що не зміг засадити верхівку мафіозної схеми. Урочисте нагородження грамотами та преміями відбулося на етапі упіймання середнього шару величезного пирога під назвою «кокс у місті». Така кодова назва досі була вписана на одній із тек. Вона, на відміну від решти, зберігалася в тому відсіку столу, який охоронявся кодовим замком.

Він подивився на адвоката з німим докором. Назар міг би повернутися набагато раніше. У справі ще не було стільки деталей, щоб так довго вивчати її. Принаймні, якщо не знати про товсту теку під кодовим замком. А Назар не знав. Значить, знову буде набивати собі ціну і випрошувати бонуси для підопічних, за які на його рахунок капнуть серйозні суми від клієнтів.

Але, чорт забирай! Його послуги коштували всіх цих зусиль. Всеядов не дарма заробив славу запеклого адвоката, який брався тільки за найбагатших арештантів із найскладнішими випадками.

- Андрію Павловичу, - кивнув на знак привітання, сів за стіл, не чекаючи запрошення. - Вибачте, що затримався. Термінові особисті справи. Я готовий попрацювати із затриманою. Але прошу вас вийти.

Андрій підняв брови, дивуючись нахабству адвоката.

- Інакше ви ризикуєте опинитися скомпрометованим, - незворушно пояснив адвокат.

Здавалося б, куди вже більше. Але розмах пліток безмежний. Тож у його словах є раціональне зерно.

Чоловік стримано кивнув, адресуючи підбадьорливий погляд Аріні, і вийшов.

Дівчина пересіла за стіл і мовчки подивилася на того, хто сидить навпроти. Елегантний. Знає собі ціну. І дуже холодний чоловік. З гострим розумом і непробивним серцем. Так вона схарактеризувала його для себе.

- Аріно, - одразу перейшов до справи, - Я не буду панькатися з вами, як це робить Андрій Павлович. Ви - доросла жінка й обирали самі, з ким і як вам жити. - На її ображений і трохи сердитий погляд відповів: - Не кажіть мені, що не знали. Бо навіть якщо це справді так..., - вимовив із натиском і пильно подивився на неї, наче очікував покаяння.

Але каятися Аліні не було в чому. Тому дівчина тільки моргнула кілька разів і вичікувально втупилася на того, хто говорив.

Назар чомусь задоволено кивнув і продовжив:

- Це ніяк не виправдовує вас в очах закону. Ваш суджений - наркодилер, - жорстко і безапеляційно заявив.

- Ви не можете бути впевнені в цьому, - боязко стала вона на захист Філіпа.

Однак щоразу, вимовляючи знову цю фразу, чула у власному голосі дедалі більше сумніву. Звідки всередині неї ця клята таблетка, що створила серйозну загрозу здоров'ю? Що це взагалі за препарат чи...? Ні, вона однозначно має знайти можливість поговорити з Філею.

- Я можу. У мене і слідства на руках неспростовні докази, свідки й свідчення інших фігурантів у справі, - безжально повідомив адвокат.

- Тоді скажіть мені, що це була за таблетка? - наполягала, своєю чергою, Аріна.

- Ось цього, дорогенька, я вам сказати не можу. Її склад вивчатимуть. Ваш суджений вийшов далеко за рамки звичайного зберігання і розповсюдження...

- Що ви хочете цим сказати? - з нерозумінням насупилася дівчина.

- Що знайдена у вас речовина - експериментальний наркотик, - прямо відповів чоловік і знову втупився їй прямо в очі. - Коли в лабораторії її розберуть, я розповім вам із задоволенням, із чого ж вона складалася, - глузливо хмикнув.

- Я - медик, - ображено нагадала Аріна. - Нехай і такий, що не пропрацював жодного дня. Але не треба зі мною, як із куркою.

- Тоді й не поводьтеся, як квочка, - рявкнув Назар, втрачаючи самовладання на кілька секунд. - Ти що, за всі пів року не змогла зіставити два і два? Ти ж для нього просто контейнер! Можеш згадати в деталях хоч один секс із ним? До кінця! - Всеядов подався корпусом уперед, продовжуючи емоційно тиснути на підзахисну.